"Економічна правда" стверджує, що Максим Кріппа є істинним власником видань "Главком" і "Економіка". Однак Тетяна Снопко з цим не погоджується.

Тетяна Снопко зазначила, що жоден із співробітників "Української правди" не звертався до неї за коментарем: "Єдиний випадок, коли я отримала запит від холдингу, стався 27 липня 2023 року". Вона також підкреслила, що є єдиною власницею журналів.

Згідно з інформацією, наданою "Економічною правдою", видання "Главком" та медіахолдинг "Економіка+", до якого входять ресурси Delo.ua, ТОП-100, Wo.mo та Marketing Media Review, мають зв'язок з бізнесменом Максимом Кріппою, якого називають справжнім власником цих медіаактивів. Цю інформацію висвітлено в статті "Новий олігарх чи Курченко-2. Хто такий Максим Кріппа і звідки в нього гроші?".

Згідно відкритих даних реєстру власницею цих видань є колишня директорка з комунікацій міжнародної компанії Noosphere Тетяна Снопко. "Детектор медіа" повідомляв проте, що наприкінці 2022 року Тетяна стала власницею компаній "Комунікаційний хаб "Економіка"" та "Медіаманія", які ведуть проєкти Delo.ua, "Топ-100", Wo.mo, Marketing Media Review. А у 2023 році вона придбала "Главком".

"Співрозмовники ЕП на медіаринку розповіли, що за угодами з придбання новинних сайтів насправді стоїть підприємець Кріппа, а Тетяна нібито виступає лише номінальною власницею активів",- йдеться у матеріалі "Економічної правди".

"ЕП" повідомляє, що Тетяна Снопко не надала їм відповідь на запит щодо коментаря: "Відповідаючи на питання інших медіа, вона відкинула звинувачення у зв'язках Кріппи з придбанням зазначених медіаактивів. Після зміни власника Delo.ua та "Главком" почали активно публікувати рекламні матеріали NAVI, Кріппи та його фонду MK Foundation. На своїх особистих профілях у Facebook і Twitter Снопко активно підтримує та пересилає публікації NAVI і MK Foundation."

У коментарі для "Детектора медіа" Тетяна Сопко зазначила, що є кінцевим бенефіціаром та власницею медіа-бюро Ekonomika+, яке включає сайти delo.ua, mmr.ua, womo.ua, а також організовує численні заходи. Крім того, вона володіє веб-ресурсом glavcom.ua.

"Ні Максим Кріппа, ні інші особи не є моїми партнерами або інвесторами," - зазначає вона. - "Якщо порівняти результати моєї бізнес-діяльності за перші дев'ять місяців 2023 року з аналогічним періодом цього року, чистий прибуток зріс у 14 разів. Це свідчить про те, що я здатна самостійно інвестувати та бути партнером."

Тетяна зазначила, що вже має попередні угоди щодо спонсорської підтримки деяких заходів Ekonomika+ на наступний рік. "Я безмежно вдячна своїй команді за відкритість до змін і підтримку всіх моїх ініціатив, таких як, наприклад, рубрика Спорт на Главкомі. Мене дуже радує, що в цьому році, під час моєї "каденції", в певні дні, згідно з даними Gemius, Главком займав третє місце в їхніх звітах, тоді як УП опинився на дванадцятій позиції, незважаючи на потужну підтримку інвесторів і партнерів. Медіа-бізнес може стати справжнім бізнесом, якщо до нього підходити з усією серйозністю. Щиро рекомендую курс медіа-менеджменту в Kyiv Media School, який я проходжу в рамках пілотної групи. Там я отримала безліч нових ідей та корисних знань з основних дисциплін, таких як фінансова грамотність і лідерство, які стали чудовим доповненням до мого 15-річного досвіду в комунікаціях та базової освіти в журналістиці."

Тетяна Снопко стверджує, що жоден з працівників "Української правди" не намагався зв’язатися з нею для отримання коментаря: "Єдиний випадок, коли до мене звернулися з холдингу, стався 27 липня 2023 року. Тоді Андрій Самофалов, як представник НВ, контактував зі мною. У той момент угода ще перебувала на стадії закриття, тому я не могла надати жодних коментарів. Після цього ніхто більше не звертався".

Вона також висловила свою думку щодо згадки "ЕП" про Forbes, в якій йшлося про те, що ще в 2022 році її колеги-журналісти намагалися знайти для Снопко роботу в Чехії, а всього через рік вона вже стала власницею значних медіа-ресурсів.

"Щодо оголошень про пошук роботи. Як і багатьох українців, у березні 2022 року я залишила свою країну. Мала можливість, як і більшість, отримати соціальну підтримку від держави, що надала мені притулок, або ж просто витрачати накоплені за роки праці в міжнародній компанії за високими стандартами. Але, будучи активною особистістю, я відчувала брак спілкування та бажання долучитися до проектів, які могли б принести користь Україні. Тому я звернулася до свого кола знайомств з проханням допомогти мені знайти роботу, а не фінансову допомогу," - ділиться Тетяна.

Завдяки публікації Ешлі Венса, мені вдалося зв’язатися з його мережею: "Я продовжую співпрацювати з Novynarsky incubator: час від часу читаю лекції для студентів у чеських університетах, ділячись своїм досвідом та обговорюючи питання медійного висвітлення російсько-української війни. Я не уявляю, як би я змогла знайти цю роботу в чужій країні, без знання місцевої мови, якби не пости друзів. Це дало мені можливість бути корисною і розширити коло знайомств у сфері медіа та комунікацій. Саме в процесі цього спілкування з’явилася ідея створення платформи для медіа-менеджменту, і я почала шукати "піддослідні" проєкти для експериментів та перевірки своїх ідей. Я щаслива, що зробила цей запит, незважаючи на те, що його використовують проти мене в деяких кампаніях, адже завдяки цьому я отримала цінний досвід роботи з європейським ком'юніті, який тепер можу застосовувати тут, в Україні."

Тетяна Сннопко також висловлює думку, що для оцінки українських медійних активів варто звертати увагу не лише на показники "впливу", а й враховувати вартість користувача та/або чистий прибуток за останні шість років. Це, на її думку, допоможе сформувати "більш об'єктивну оцінку, а не спиратися на припущення та чутки конкурентів на ринку".

"А це ми ще не беремо до уваги, що у світі стартапів прийнято на старті розраховуватись долями у компанії, які можна у будь-який час оцінити в грошовому еквіваленті. Якщо оцінювати актив із бізнесових позицій "ціна домену, архіву та витрат на команду" історія вже не виглядає непідйомною, з урахуванням того, що на превеликий жаль, рівень зарплат у IT і журналістиці суттєво різниться. Але треба зважати на те, що і маржинальність бізнесу зовсім інша",- сказала Тетяна і додала: "Мені дуже дивно, що в воєнний час всередині одного цеху на основі анонімних джерел йдуть наклепи на колег. Та я приймаю це за визнання досягнень моєї команди та мої власні. Мабуть, для декого єдиний спосіб конкуренції, що залишився, - то дискредитація. А потім журналісти поважного видання дивуються, що на їх захист не виступають колеги, коли вони зазнають тиск з боку влади... Як то кажуть #штош".

У своїй статті "Економічна правда" повідомляє, що після покупки медіа-груп "Главком" та "Економіка+" Максим Кріппа намагався придбати видання Mind та Liga.net, але ці переговори не завершилися успішно. Видання проводить детальний аналіз бізнес-діяльності Максима Кріппи та його інвестицій у різні активи. Зокрема, за даними видання, він придбав столичний бізнес-центр "Парус" у Вадима Столара за майже $100 млн, а також став власником готелю "Україна" на Майдані Незалежності за $70 млн у рамках приватизації. "Така купівля не є випадковістю для пересічних людей," - зазначив один із колишніх міністрів в інтерв'ю журналісту "ЕП".

Протягом декількох років до значних угод активи непублічного бізнесмена були доповнені кіберспортивною командою NAVI, розробником гри S.T.A.L.K.E.R, київським готелем "Дніпро", базою відпочинку в Конча-Заспі та навіть причалом для яхт на Дніпрі, - повідомляє "Економічна правда".

У письмових відповідях на запитання ЕП Кріппа зазначив, що його статки виникли в результаті "успішних вкладів у нерухомість, інформаційні технології, розробку ігор та кіберспорт".

Згідно з інформацією, отриманою з джерел "ЕП", у 2011 році Кріппа разом із російськими партнерами Рустамом Гільфановим, Костянтином Ляшенком та Сергієм Токарєвим придбав операторів онлайн-казино GMS (бренд VULKAN) та GGS. У 2012 році до їхньої команди приєднався Максим Поляков, який має британське громадянство. Через бізнесові суперечки та продаж часток деякими співвласниками структура володіння компаніями зазнавала змін. В результаті Кріппа та Поляков стали володіти порівну — по 50% акцій GMS, а також вийшли зі складу власників GGS.

У коментарі ЕП Кріппа визнав, що мав стосунок до азартного бізнесу з Гільфановим, Ляшенком, Токарєвим та Поляковим, але вийшов з нього у 2013 році.

"Економічна правда" вважає, що кошти Максима Кріппи можуть мати два наймовірніших походження: "Або він заробив сотні мільйонів доларів на діяльності онлайн-казино, або виступає номінальним покупцем активів для впливових людей".

Нагадаємо, на останньому засіданні 7 листопада Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала два спортивні канали та ОТТ платформу компанії ТОВ "Мейнкаст", бенефіціаром якої є Максим Кріппа.