Європа або Росія: які перспективи відкривають парламентські вибори в Грузії та чи може це призвести до революційних змін?
Завтра, 26 жовтня, у Грузії пройдуть парламентські вибори, які визначать подальший вектор розвитку країни: на Захід чи в бік Росії. У нашому матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота ви дізнаєтеся про перебіг виборчої кампанії, рейтинги ключових політичних сил, а також про ймовірність масових протестів після голосування.
ОСНОВНІ МОМЕНТИ
Ці парламентські вибори в Грузії становлять ще одну важливу віху в історії цієї країни, яка має значення не лише для неї самої, а й для України. Перед початком масштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна, Молдова та Грузія об'єднали свої зусилля, створивши "Євроінтеграційне тріо".
Цей формат співпраці передбачає, що три держави спільно просуватимуться до членства в Європейському Союзі. Щодо України, прогрес відбувається досить оперативно, якщо врахувати специфіку європейської бюрократії. У випадку з Молдовою ситуація ускладнюється, адже на референдумі ледь вдалося закріпити проєвропейський напрямок.
Грузія, на жаль, зазнає регресу. З 2012 року правляча партія "Грузинська мрія" активно зміцнює зв'язки з Росією, роблячи більше кроків у її напрямку, аніж у бік Європи, хоча формально не відмовляється від європейського курсу. Це проявляється у торгівлі з агресором, ігноруванні санкцій проти Росії та інших дій, які викликають занепокоєння в Україні, включаючи відверту антиукраїнську риторику з боку офіційного Тбілісі.
Не всім у країні влаштовує поточна ситуація. Грузію часто охоплюють проєвропейські акції протесту, і багато громадян навіть особисто вирушили до України, щоб боротися зі зброєю в руках проти російської агресії. Незважаючи на це, політична партія "Грузинська мрія" все ще знаходить способи зберігати свої позиції при владі. На цих виборах вона має намір закріпити своє домінування.
В обох таборах — влади та опозиції — ставки на виборах надзвичайно високі. У середині вересня фактичний лідер партії "Грузинська мрія", олігарх Бідзіна Іванішвілі, який має тісні зв'язки з Росією, оголосив, що метою його партії є досягнення конституційної більшості на виборах. Це дозволить їй оголосити низку опозиційних партій поза законом, серед яких особливо згадується "Єдиний національний рух", заснований колишнім президентом Міхеїлом Саакашвілі.
Згідно з висловлюваннями Іванішвілі, "Грузинська мрія" має намір вибачитися перед Кремлем за події війни 2008 року, навіть якщо це може звучати дивно. Нагадаємо, що під час цього конфлікту Росія здійснила військову агресію проти Грузії та анексувала два її регіони: Абхазію і Південну Осетію.
Іванішвілі Бідзіна під час мітингу (зображення: Getty Images)
Також конституційна більшість, переконує влада, необхідна їй для "відновлення територіальної цілісності мирним шляхом". В опозиційних грузинських медіа зустрічаються припущення, що йдеться про конфедеративну модель - союз кількох незалежних держав, за якої Грузії необхідно буде визнати незалежність Абхазії та Південної Осетії. Зараз у конституції Грузії ці регіони прописані як автономії.
Фактично, це такий підхід, який Кремль безуспішно намагався впровадити в Україні через Мінські угоди. Основна його суть полягає в тому, що за допомогою маріонеткових режимів у Південній Осетії та Абхазії Росія зможе перешкоджати інтеграції Грузії до ЄС та НАТО.
Метою опозиції на цих виборах є зупинити реалізацію цього плану і відновити європейський напрямок розвитку Грузії.
Згідно з дослідженнями британської компанії SAVANTA, політичний рух "Грузинська мрія" користується підтримкою 35% громадян. Проте чотири ключові проєвропейські опозиційні блоки разом можуть розраховувати на 52% голосів. Серед них: "Коаліція за зміни" отримала 19%, "Єдність" (яка базується на Національному русі) - 16%, "Сильна Грузія" - 9%, а "Гахарія - За Грузію" - 8%.
Водночас опитування GORBI, проведене на замовлення провладної телекомпанії "Імеді" віддає "Грузинській мрії" 60,2%, якраз необхідні для конституційної більшості. В опозиції такі опитування сприймають як підготовку грунту для масових фальсифікацій.
Але не лише за рахунок підтасовок "Грузинська мрія" планує вигравати вибори. Адміністративний ресурс та вплив на бюджетників з боку влади нікуди теж не дівся.
Одночасно "Грузинська мрія" та Іванішвілі, дотримуючись традицій авторитарних режимів, намагаються об'єднати своїх прихильників проти як зовнішніх, так і внутрішніх "супротивників". У випадку Грузії було створено міф про "партію глобальної війни". На думку грузинської влади, це сили на Заході, які прагнуть "втягнути Грузію у військовий конфлікт" і "відкрити другий фронт" проти Росії.
За словами, грузинського політичного аналітика Гели Васадзе, цей меседж передбачає, що поки що при владі "Грузинська мрія', Грузія не воюватиме. Та якщо вона програє вибори, тоді страшна "партія глобальної війни" захопить владу та обов'язково буде така ж війна, як в Україні.
"Це досить простий, але водночас дієвий маневр. Адже, звісно, жоден з виборців не вірить у можливість нападу Грузії на Росію або в існування якоїсь 'глобальної війни'. Однак усі усвідомлюють інше — існує реальна загроза нападу Росії на Грузію, і спогади про події 2008 року все ще залишаються свіжими", — підкреслив Васадзе.
За його словами, Кремль не має сил для нападу на Грузію, адже всі ресурси спрямовує проти України. Але "страх перед війною на людей з ранимою психікою та базовою освітою діє".
Показовими у цьому плані стали агітаційні плакати, розміщені на замовлення "Грузинської мрії", на яких порівнювали зображення знищених війною українських міст та мирне життя в Грузії. Підписи до банерів закликають "сказати ні війні" і "обирати мир".
"Прибув десант російських політтехнологів. У тому числі й грузинського походження, які консультують "Грузинську мрію", і вони вигадали таку ось рекламу. Але це має зворотний ефект. Ніхто на це не клює", - сказав у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна доктор політичних наук, експерт центру зовнішньополітичних досліджень OPAD Вахтанг Маісая.
Стратегія опозиції полягає у залученні до виборів максимальної кількості проєвропейськи налаштованих громадян Грузії. Протягом всієї виборчої кампанії по країні проходять масштабні мітинги з десятками тисяч учасників.
"На мою думку, 26 жовтня ми станемо свідками значної мобілізації проєвропейських сил, схожої на ту, що відбулася в Молдові, де ситуація змінилася в останній момент. Велику активність проявлять ті, хто підтримує євроінтеграцію та проєвропейські цінності", - висловив переконання Маісая.
Однак, опозиції так і не вдалося об'єднатися в єдиний блок. Як зазначає Гела Васадзе, один з можливих сценаріїв у майбутньому може призвести до того, що влада зможе залучити одну з партій на свою сторону.
Приклад агітаційного плакату. Зліва розташований напис: "Проти війни!" Праворуч можна побачити: "Обирай мир". У нижній частині – "41 Грузинська мрія".
Ключову роль у підтримці опозиції відіграє президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. На початку року, завдяки її сприянню, опозиційні політичні сили уклали угоду, відому як "Грузинська хартія".
Це спільний план дій, розроблений після успішного проведення виборів. Він передбачає, що проєвропейські політичні сили погодяться на утворення тимчасового уряду, реалізацію реформ та повернення країни до європейського курсу. Через рік підписанти документа зобов'язуються скласти свої мандати для проведення нових парламентських виборів, вже змаганням між собою. Зурабішвілі вже визначив кандидатуру на посаду прем'єр-міністра, яка не пов'язана з жодною з опозиційних партій. Проте ім'я цього кандидата буде оголошене лише після виборів.
Так само у опозиції є ідеї, як боротися з фальсифікаціями. Головна ставка - на спостерігачів. На щастя, у сучасному світі, коли у кожного є смартфон, це простіше, ніж було раніше.
"У нас підготовлено 4 тисячі волонтерів, які допомагатимуть міжнародним і національним спостерігачам проводити моніторинг, щоб вибори не були сфальсифіковані", - зазначив Маісая.
Уряд Грузії протягом кількох останніх років систематично посилює контроль. Найбільший резонанс викликав закон "Про прозорість іноземного впливу", ухвалений на початку року, який є аналогом російського закону про іноземних агентів. Це викликало масові протести по всій країні, хоча вони згодом вщухли. На думку Маїсая, цей закон відкриває юридичні можливості для початку репресій у разі потреби.
Причини для репресій можуть виникнути відразу після виборів, адже навряд чи цього разу все пройде без інцидентів.
"Мені здається, що після виборів у Грузії буде дуже велика політична криза, бо будуть два результати голосування. В одному переможе "Грузинська мрія". А в результатах екзит-полів від опозиційних ЗМІ будуть інші дані. Розпочнуться демонстрації. А далі все залежить від того, скільки людей вийде на вулиці та як реагуватиме держава", - сказав РБК-Україна аналітик з питань Південного Кавказу Польського інституту міжнародних відносин Войцех Войтасевич.
Цей момент стане справжнім випробуванням для опозиції на міцність. Як зазначає Войтасевич, грузинська влада вже здобула досвід у подоланні протестних акцій.
"Грузинська мрія" вміє реагувати на такі ситуації. Вони не вдаються до насильства, як це робить "Національний рух", але завжди прагнуть донести до людей, що демонстрації навряд чи призведуть до досягнення цілей опозиції, - зазначає Войтасевич. - Участь у протестах протягом тривалого часу завжди є викликом. Як показала весна, коли грузини виступали проти закону про іноземних агентів, спочатку на вулицях було багато людей, протягом тижня-два. Але згодом починається розчарування, і зрештою люди повертаються додому. А "Грузинська мрія" тим часом продовжує діяти за своїм планом."
Як уникнути нової стагнації протестного руху - це окреме випробування для опозиційних сил. В аналогічних випадках в інших країнах значну роль відігравала підтримка ззовні. Наприклад, обидві українські революції, Помаранчева та Революція гідності, демонструють, що солідарність міжнародних лідерів не лише надихала людей на вулицях, але й посилювала тиск на уряд.
У контексті Грузії вже надходять сигнали з-за меж країни. Європейський Союз уважно стежить за розвитком подій із певним занепокоєнням. 27 червня Рада ЄС ухвалила рішення про призупинення процесу інтеграції Грузії до Європейського Союзу. 21 жовтня тринадцять держав-членів ЄС підкреслили, що Грузія не зможе стати частиною ЄС, якщо її керівництво не змінить свій політичний курс. У Європейському парламенті також звучать вимоги ввести суворі заходи проти Грузії у разі виявлення фальсифікацій.
З іншого боку, дії партії "Грузинська мрія" та Іванішвілі вказують на те, що вони явно ставлять на перемогу Дональда Трампа на виборах у США. У разі його успіху, світовий політичний ландшафт може зазнати значних змін, і західним лідерам, ймовірно, не залишиться часу для Грузії. Не варто також забувати про неформальну підтримку, яку грузинська влада отримує з боку Росії.
