Хто насправді кого забезпечував їжею в СРСР: блогер навів історичні факти

У своїх імперських прагненнях Росія через своїх представників часто любить розповідати, як у часи СРСР забезпечувала інші республіки і надавала їм різноманітні блага, через що нібито й досі несе збитки. Але чи справді це відповідає дійсності?

Розібратись з питанням вирішив білоруський блогер Максим Мирович, який спеціалізується на вивченні побуту радянських часів. Він проаналізував економічні дані СРСР і дійшов до цікавих висновків, інформує UAINFO.org.

За даними Мировича, в Союзі від бідності всі пересічні громадяни потерпали однаково. А величезну частку їхніх доходів при цьому відбирала держава, яка розподіляла їх між партійною елітою.

Скільки отримували зарплати в Радянському Союзі

Щоби зрозуміти рівень багатства країни, потрібно поглянути на те, які доходи продукували її жителі і як вони розподілялись між громадянами. Комунізм пропагував політику "відняти та поділити", за якою всі блага забирала б собі держава, а потім порівну роздавала їх людям. За даними ООН союзні республіки в 1990 році мали такий ВВП:

У сучасній економіці річний ВВП на душу населення, поділений на 12 місяців, відображає приблизну середню заробітну плату в країні. Мирович стверджує, що похибка цього показника не перевищує 20%. Відповідно до даних, наведених у таблиці Мировича, заробітна плата білоруса в 1990 році мала становити $1300, що за "офіційним радянським курсом долара" дорівнювало б 2166 рублів на місяць. Якщо ж перерахувати цю суму за реальним курсом, то виходить ще більше.

При цьому середня зарплата в усіх республіках СРСР не перевищувала суму 140-150 рублів. Решту відбирала держава і розподіляла між держапаратом. Тобто мови про те, що хтось когось "годував" не йшло.

Бюджети республік, що входять до складу Союзу

Інший аспект, який Мирович взявся аналізувати, полягає в тому, що РРФСР нібито "годувала" всіх завдяки найвищому ВВП. У 1990 році цей показник досягав 17,5 тисяч доларів на одного мешканця. Для порівняння, у Таджикистані ВВП на душу населення тоді складав лише 5,5 тисяч доларів.

Додатково до цього: "Путін доклав усіх зусиль," - історик пояснює, як і коли Росія може розпастися

"Проте ці аргументи також помилкові. Якщо врахувати ВВП Таджицької СРСР на душу населення, то середня місячна зарплата у 1990 році мала б становити приблизно $458. Однак таджики фактично отримували лише 140-150 радянських рублів на місяць. Це вказує на те, що радянська бюрократія обирала таджиків так само, як і росіян та білорусів, але зі значно меншими фінансовими можливостями," -- зазначає блогер.

Куди йшли відібрані у громадян гроші

Понаднормові фінансові ресурси, накопичені внаслідок несправедливих економічних практик, за інформацією Мировича, спрямовувалися на утримання численної армії бюрократів, урядовців та інших представників державного апарату.

Поряд з відносно успішними заводами в країні функціонували сотні й тисячі збиткових, дотаційних і непотрібних підприємств, працівники яких працювали за принципом, описаним у безсмертній поемі Вінчека Єрофєєва "Москва-Пєтушкі" - "Ми їм двічі на місяць соцзобов'язання - вони нам раз на місяць зарплату". "Робота" бригади при цьому полягала в тому, що робітники то відкопували, то закопували в землю той самий кабель, отримуючи за це зарплату і постійно випиваючи", - зазначає блогер.

Кошти, зароблені громадянами, щедро витрачали на різноманітні військові авантюри. Наприклад, на вторгнення в Афганістан. Також СРСР фінансував бойовиків та терористів у східних, латиноамериканських та африканських країнах. Їх оголошували "борцями за свободу" і надсилали їм зброю та іншу допомогу для дестабілізації ситуації по всьому світі.

Те, як працював "перерозподіл коштів" у СРСР, можна зрозуміти на простому прикладі. Уявіть під'їзд з 10 квартирами. З усіх мешканців тільки ви та ваш сусід дійсно працюєте, заробляючи по $1500 на місяць. В під'їзді є управдом на прізвище Швондер, який забирає ваші зароблені гроші, залишаючи вам лише по $100 на місяць. Решта $1400 витрачається на підтримку Васі-алкоголіка з першої квартири, аналогічного Петі з третьої, частина грошей розкрадається, а $400 щомісяця йдуть на підтримку і купівлю міцного алкоголю для буйних сусідів з іншого під'їзду, які змагаються за право справляти нужду біля ліфту та красти лампочки. Так описує цей підхід Мирович.

А як щодо продуктів

Якщо розуміти слово "годувати" буквально, то це також може привести до цікавих висновків, зауважує блогер. Для цього він дослідив, де в Радянському Союзі виготовлялися різні продукти та як вони зрештою розподілялися для споживання.

Перегляньте також: Відлуння Другої світової війни: Україна застосувала нестандартний підхід для збиття російських дронів, - Forbes. ВІДЕО

Левова частка виробництва м'яса та молока припадала на балтійські республіки, Білорусь та України. До 1917 року тут працювали приватні підприємства, які виготовляли якісні ковбаси, сири та інші продукти. "Після перевороту 1917 року більшовики просто відібрали ці підприємства у законних власників і почали щось там робити -- так сталося, наприклад, з багатьма білоруськими броварнями, м'ясокомбінатами та олійно-сир-заводами", - поділився Мирович.

Місцеві жителі різних радянських республік за часів СРСР практично не мали доступу до молока та м'яса. Наприклад, лише за 100 кілометрів від Мінська працював м'ясокомбінат, але в самому місті полиці м'ясних відділів залишалися порожніми. Де зникали ці продукти – досі загадка, адже фотографії з інших регіонів СРСР показують аналогічну ситуацію з порожніми полицями. "Схоже, вся продукція йшла на спецпайки для номенклатури", – висловлює припущення один з блогерів.

"Отже, вся держава виявляється працювала на радянську номенклатуру: забезпечуючи їх їжею, одягом і взуттям, а також підтримуючи їхні політичні авантюри", -- підсумував своє невелике дослідження Мирович.