Досконалі вибори з вражаючим результатом.

Цей рік увійде в історію як рік-рекордсмен за кількістю виборів, які відбулися та ще відбудуться в усьому світі.

На вихідних у Грузії та Японії відбулися вибори. Якщо суботні вибори в Грузії, згідно з інформацією в ЗМІ та оцінками спостерігачів, виявилися прикладом поганих практик пострадянського простору, то недільні парламентські вибори в Японії вирізнялися зразковою організацією. Тут не було ані «тітушок», ані фальсифікацій бюлетенів. Кандидати мали три тижні для активної агітації, не заважаючи один одному, що є звичним у їхній практиці. Як опозиційні, так і правлячі партії скористалися можливістю вільно висувати своїх представників, як за партійними списками, так і в одномандатних округах. Деякі з майбутніх депутатів змагалися за місця в парламенті як незалежні кандидати, не маючи партійної підтримки. Всі ці дії відбувалися в рамках політичних традицій та законодавства.

Результати виборів виявилися приголомшливими як для партій із керівної коаліції (Ліберально-демократичної (ЛДПЯ) та "Комейто"), так і для семи опозиційних. Керівна коаліція програла вибори, отримавши на двох 215 місць у Палаті представників, тоді як для простої більшості необхідно 233 голоси. Порівняно з попередніми виборами вони втратили 64 місця. Водночас основна опозиційна Конституційно-демократична партія збільшила кількість мандатів одразу на 50 -- до 148, що також не дає можливості сформувати уряд, але означає значний прогрес. Наступна за значущістю "Партія відродження Японії" (Ніппон Ішін но кай) усупереч очікуванням втратила п'ять голосів, а "Демократична партія для народу" (дотепер малопомітна) збільшила кількість мандатів у чотири рази -- до 28. Усе це означає, що в парламенті Японії розпочинається процес формування принципово нової коаліції та, відповідно, нового уряду, який матиме значно меншу свободу дій, аніж попередній, особливо якщо ядром коаліції буде ЛДПЯ.

Результати волевиявлення стали неприємною несподіванкою для нинішнього прем'єр-міністра Шігеру Ішіби, який, власне, й ініціював вибори. Він очолив уряд місяць тому, маючи намір повернути довіру виборців до ЛДПЯ, яка значно знизилася через скандал із партійними грошима й на тлі складної економічної ситуації в Японії.

Питання внутрішньої політики були в центрі уваги й політиків, і виборців. Значне зростання цін у Японії протягом останніх двох років не було компенсоване певним підвищенням зарплат, ініційованим урядом Фуміо Кішіди, а різке зниження народжуваності, що триває вже кілька років, погіршило й без того складну демографічну ситуацію. Украй низький рейтинг уряду Кішіди попри його безперечні досягнення в зовнішній політиці призвів до зміни лідера партії, формування нового уряду й дострокових виборів. Прем'єр-міністр Ішіба й керівництво ЛДПЯ зробили все, щоб дистанціюватися від однопартійців, які були замішані в скандалах із партійними грошима, проте розчарування виборців виявилося сильнішим, ніж очікувалося.

Варто підкреслити, що така ситуація спостерігається в повоєнній історії Японії не вперше, хоча востаннє це сталося досить давно — 15 років тому. Історичний досвід свідчить, що уряди, які сформовані на основі багатопартійних коаліцій у парламенті, зазвичай не є тривалими, і їм важко реалізувати стратегічні завдання, що стоять перед країною. Водночас японська політична культура передбачає повагу до опонентів, навіть якщо позиції можуть бути принципово різними. Наприклад, опозиційні партії вже висловили, що не братимуть участі в коаліції з ЛДПЯ, але готові співпрацювати з приводу окремих питань і підтримувати законодавчі ініціативи в залежності від ситуації. Якщо їхня позиція залишиться незмінною протягом 30 днів після оголошення результатів голосування, парламент матиме змогу сформувати новий уряд, який може очолити лідер партії, що отримала найбільшу підтримку (ЛДПЯ), однак цей уряд не зможе розраховувати на стабільну підтримку в парламенті. Це відбувається на фоні підготовки до формування бюджету та виборів у США, результати яких, з зрозумілих причин, мають особливе значення для Японії.

У період, коли президентом США був Дональд Трамп, Шінзо Абе виявився ледь не єдиним із лідерів "Великої сімки", який зміг знайти з ним спільну мову. Позначився досвід міжнародної діяльності, особиста харизма та вміння грати в гольф. Цілком очевидно, що для будь-якого глави уряду Японії відносини зі США, які є основою політики безпеки найбільш мирної країни, важко переоцінити. На думку американських експертів, котрі спеціалізуються на Японії, як вибудовувати відносини Токіо та Вашингтона, якщо Дональд Трамп знову стане президентом, сьогодні не знає ніхто. Найімовірніше, Трамп зажадає перегляду умов перебування військ США на території Японії (що й так є складною темою у відносинах Токіо та влади Окінави), нечіткими можуть стати перспективи таких важливих для регіональної стабільності багатобічних механізмів, як США -- Японія -- Південна Корея та QUAD. І все це -- на тлі фактичного вступу Північної Кореї у війну Росії проти України, значної активізації військового співробітництва РФ і КНР, зростання загрози військового розв'язання проблеми Тайваню. Ступінь невизначеності, й без того значний із огляду на війни в Європі та на Близькому Сході, що значно впливають на ситуацію в Азії, зростає багаторазово. У разі перемоги Камали Гарріс чинна конструкція безпеки в Східній Азії, найімовірніше, збережеться, але чи буде вона достатньою для того, щоб уникнути війни, теж залишається незрозумілим.

Безумовно, ключовим питанням залишається, чи зможе новий уряд Японії продовжити підтримку України в умовах значної політичної невизначеності. Легко уявити, що Шігеру Ішіба, окрім усіх зовнішніх викликів, може зіткнутися з критикою з боку своїх однопартійців, серед яких є як депутати з крайніми правими поглядами, так і ті, хто пропагує ідеї діалогу з Росією. Нажаль, частина тих депутатів ЛДПЯ, які раніше підтримували Україну, не змогла зберегти свої мандати у новому складі парламенту, в той час як кільком проросійським кандидатам вдалося успішно переобратися в одномандатних округах.

Проте, незважаючи на те, що навіть найскладніші вибори не змогли вплинути на ситуацію, підтримка України з боку японського народу залишається незмінною. Результати опитувань, проведених після початку агресії, постійно демонструють, що від 70 до 90% респондентів висловлюють солідарність з Україною. Це стало підставою для уряду Японії активізувати дії у напрямку санкцій, а також надання Україні фінансової та технічної допомоги. В Японії з великим занепокоєнням сприйняли новини про залучення військових сил Північної Кореї до конфлікту в Україні, оскільки усвідомлюють, що такі дії сприяють поглибленню військово-технічного співробітництва між Росією та КНДР. Хоча наразі важко передбачити наступні кроки, немає жодних сумнівів, що вони будуть здійснені у тісній взаємодії з Республікою Корея та США.

Уряд Шігеру Ішіби не можна звинуватити у нестачі експертизи в галузі безпеки. Наприклад, коментуючи новини про ратифікацію Росією безстрокового договору про всеосяжне стратегічне партнерство з Північною Кореєю, японські аналітики зазначили, що ще у 2021 році Китай і Північна Корея ухвалили рішення продовжити угоду про дружбу, укладену в 1961 році, на наступні 20 років. Цей крок став несподіванкою, враховуючи напруженість між Пекіном і Пхеньяном у попередні роки. При цьому Китай має зобов'язання захищати Північну Корею у випадку атаки з боку США або Південної Кореї, що може призвести до втягування Китаю в конфлікт через зростаючі стратегічні відносини між КНДР і РФ. Є всі підстави вважати, що будь-який японський уряд прагнутиме зменшити напруженість у Східній Азії, що, в свою чергу, включатиме й підтримку України.