Історія витоків українських музичних інструментів: цікаві деталі, про які ви могли не чути.

Походження трембіти, сопілки та інших музичних інструментів висвітлює РБК-Україна, посилаючись на матеріали Українського інтересу.

Сопілка стала відомою ще за часів Київської Русі і вважається найдавнішим духовим інструментом. Існують теорії, що її історія налічує понад 20 тисяч років, хоча перші письмові свідчення про сопілку датуються 11 століттям. Цей інструмент часто фігурує в українських народних піснях, казках, думах і легендах.

Сопілка (фото: Скарби України)

Дослідники вважають, що цимбали мають історію, що перевищує три тисячі років. Цей музичний інструмент з'явився на території України в середньовічний період, але питання про його походження залишається предметом обговорення.

Згідно з однією з теорій, цимбали з'явилися на Закарпатті з території Угорщини, звідки вони пізніше розповсюдилися на Гуцульщину та Галичину. Інша версія припускає, що цей музичний інструмент міг потрапити в Україну через Білорусь, куди його, можливо, привезли музиканти хрестоносців у XIII столітті.

Цимбали – це струнний музичний інструмент, що має дерев'яний корпус, на якому натягнуті струни. Як правило, для виготовлення верхньої частини використовують ялину або смереки, тоді як нижня частина робиться з явору.

Антикварні цимбали (зображення: Вікіпедія)

Не існує точної дати виникнення бугая. Цей інструмент застосовувався не лише в Україні, але й серед чехів, поляків та румунів. Проте на українських землях він найбільше зберігся саме в Західній Україні.

Майстри створюють бугай власноруч: для цього їм знадобиться дерев'яне відро, обтягнуте шкірою з двох сторін. У центрі одного з боків до нього прикріплюють пучок кінського волосся.

Під час гри один музикант тримає інструмент під рукою, а інший смикає за волосся, створюючи гучний звук, схожий на ревіння бугая. Для повнішого звучання виконавець перед грою зволожує руки.

Бугай (зображення: Скарби України)

Бандура є неповторним українським музичним інструментом, який здобув визнання ще в XVI столітті. Вона характеризується овальною формою корпусу та грифом, на якому розташовані кілки для басових струн і приструнків, що підтримують постійну висоту звуку.

Бандура нагадує струнне фортепіано, адже на ній можна виконувати акорди і задіяти всі пальці одночасно. Існує безліч технік гри на бандурі, серед яких виділяються харківська та чернігівська.

У харківському стилі бандуру тримають у вертикальному положенні, притискаючи до грудей, і виконують гру обома руками на всіх струнах. У чернігівському варіанті інструмент повертають ліворуч: лівою рукою грають на басових струнах, а правою - на приструнках.

Бандура (зображення: Вікіпедія)

Ми звикли вважати зозульку дитячою іграшкою, але за цією "забавкою" ховається багата історія. Зозульки виготовляють із глини, надаючи їм форми тварин, птахів або будиночків.

Цей інструмент має особливі отвори: через центральний прохід подається повітря, а звуки різної тональності виходять з бічних отворів. Гучність та висота звуку залежать від того, які з отворів відкриті або закриті під час виконання.

Зозулька (фото: Вікіпедія)

Гудок вважається прообразом скрипки й одним із найдавніших струнно-смичкових інструментів. Звуки на ньому видобуваються за допомогою смичка, схожого на лук.

Цей дивовижний інструмент можна знайти на фресках XI століття в Софійському соборі, що підтверджує його наявність на землях сучасної України задовго до цього періоду. Гудок, як правило, використовували для виконання радісних танцювальних мелодій.

Сигнал (зображення: Вікіпедія)

Трембіта — традиційний гуцульський духовий інструмент, який продовжує активно використовуватися в східних Карпатах. Зазвичай її довжина становить близько трьох метрів, хоча трапляються й екземпляри, що сягають восьми метрів. Висота звуку, який видає цей інструмент, безпосередньо залежить від його довжини.

На вузькому кінці трембіти кріплять мундштук, виготовлений з дерева або металу. Сам інструмент створюють зі смереки, обгортаючи його березовою корою. Особливою популярністю користується "магічна" трембіта, виготовлена з дерева, яке було вражене блискавкою, відоме як "громовиця".

У давнину трембіта була ключовим інструментом комунікації для пастухів. Завдяки їй вони могли інформувати про своє місцезнаходження та сповіщати про загрози. Звуки трембіти здатні досягати відстані до 50 кілометрів.

Цікава легенда пов'язана з виникненням трембіти. Вона розповідає про юнака та дівчину, які закохалися один в одного. Але згодом родина дівчини переїхала до Говерли, а сім'я хлопця відправилася в Бескиди.

Охоплений тугою за своєю коханою, молодий хлопець створив трембіту, чий звук був би настільки потужним, що його могли б почути навіть на вершинах Говерли. На жаль, юнак загинув у сутичці з диким звіром, і його обраниця ніколи не дізналася про його трагічну долю.

Вона залишалася в очікуванні свого коханого, а потім взяла до рук свою трембіту і піднялася на Говерлу. З того часу її ніхто не зустрічав. Кажуть, що коли в Карпатах зникає чиясь любов, з вершини Говерли чується сумний звук трембіти.