Лисова гора в Києві: чи дійсно тут можна зустріти потойбічні сили?
РБК-Україна (проект Styler) ділиться численними оповідями, які переплітають релігійні переконання, давні звичаї та незрозумілі феномени, зокрема, про Лису гору в Печерському районі.
Одна з найбільш відомих легенд Лисої гори пов'язана із загадковою змією Уроборосом, яка обвивала всю землю, тримаючи свій хвіст у роті. За повір'ям, голова цієї могутньої змії знайшла тут свій вічний спокій, а гора стала символом нескінченності буття.
Цей феномен, ймовірно, пояснює відсутність рослинності на горі в минулі часи, завдяки чому вона й отримала назву Лиса гора.
На Лисій горі (зображення: Вікіпедія)
Ще до того, як Київська Русь прийняла християнство, Лиса гора була священним місцем для шанування давніх богів. Волхви, що оселилися в цій місцевості, створювали підземні комплекси та зберігали в них стародавні рукописи і коштовності.
Тут відправляли свої ритуали, зокрема поклоніння Перуну - головному богу сонця. Пізніше на горі почали проводити ритуали жертвоприношення, а гора стала центром чорнобогівського культу.
Згідно з легендами, на Лисій горі збиралися відьми та маги, які використовували це місце для здійснення своїх таємничих ритуалів і шабашів.
Сучасний ідол Перуна (фото: Вікіпедія)
У XVIII столітті, під час правління Петра І, на Лисій горі виникла ідея зведення фортеці для забезпечення оборони Києва. Лисогорський форт вирізнявся своєю незвичайною архітектурною концепцією — під його фундаментом розташовувалися великі резервуари з водою, які могли слугувати для затоплення укріплення в разі нападу ворогів.
Ось ще один міф: нібито під Лисою горою існує підземне місто, яке дожило до наших днів.
Один із проходів Лисогірського форта (зображення: Вікіпедія)
Лиса гора перетворилася на місце, де зливаються сліди різних культур і релігій. Згідно з легендами, християнські ченці збудували в цих краях підземний монастир, який, як стверджують, був з'єднаний таємними коридорами з Печерською Лаврою.
У 1241 році, коли Батий розпочав своє спустошливе вторгнення, люди шукали порятунку в заплутаних коридорах Лисої гори. Проте, багато з них загинули, оскільки хан віддав наказ закрити всі виходи з підземелля. Легенди стверджують, що душі загиблих досі блукають цими місцями, надаючи горі таємничого шарму.
Інформаційна панель про храм стародавніх слов'ян (зображення: Вікіпедія)
Сьогодні Лиса гора продовжує бути магнітом для тих, хто цікавиться окультизмом, чаклунством і магією. Ця місцевість умовно поділена на три зони: Русалочий яр, Відьминський яр і гай Мертвця.
Тут майже відсутні сліди цивілізації, що ще більше підсилює її загадковість. У 90-ті роки, під час війни між Тибетом і Китаєм, сюди приїжджали буддистські монахи, щоб молитись про припинення конфлікту. Науковці пояснюють аномальну енергетику Лисої гори наявністю однієї з найсильніших геопатогенних зон Києва.