Мобілізаційний процес в Україні вимагає трансформацій: чому Захід сумнівається у перемозі "армії пенсіонерів" і в яких сферах потрібна участь жінок.

Причини посилення перевірок після концертів та необхідні зміни в армійських структурах.

В Україні знову спостерігається напруга щодо мобілізаційних заходів. Представники ТЦК та СП, разом із правоохоронцями, проводять перевірки облікових документів на вулицях, що викликало новий сплеск невдоволення серед громадян. Інформацію надає ТСН, а також повідомляють Контракти.UA.

Зокрема, після проведення перевірок та арештів чоловіків у нічних клубах, фітнес-залах, ресторанах і на виході з концертів популярних артистів.

Експерти стверджують, що відновлення вуличних перевірок зумовлене тим, що значна частина українців не оновила свої особисті дані. Це, у свою чергу, призводить до затримок у мобілізаційних процесах.

ТСН.ua поцікавився, як зробити мобілізацію в Україні ефективною.

Військовослужбовці виокремлюють ключові фактори, які спонукають цивільних українців приєднуватися до армії.

Перше - потрібен чіткий термін служби, бо її безкінечність - нищить мотивацію служити.

Друга важлива складова - це мотивація захищати свою країну, яка повинна базуватися на заохоченні, а не на страху. Використання залякування та покарань не може слугувати справжнім джерелом мотивації.

По-третє, у військовій сфері слід спростити процес отримання дозволів на переведення до інших підрозділів, оскільки складнощі в цьому питанні сприяють самовільному залишенню частини та виникненню інших небажаних ситуацій.

Четверте - військові сили потребують реформ та змін, а також адекватних лідерів, які здатні слухати та розуміти своїх підлеглих. Потрібно позбутися "совкових" підходів, де командир завжди правий, а підлеглий залишається в тіні.

Військовий аналітик Ігор Романенко підкреслює важливість посилення мотивації серед осіб, які підлягають мобілізації.

"Очевидно, що нам слід зосередити увагу на активізації військового набору. Постійне проведення інформаційних кампаній є необхідним. Людям потрібно донести, що мобілізаційний процес триватиме, і ті, хто підлягає призову, матимуть можливість обирати місце служби. Це має велике значення, адже саме в цьому полягає мотиваційний аспект. Лікарі повинні займатися лікуванням, ремонтники — ремонтом, а інженери — будівництвом укріплень, а не брати участь у штурмах ворожих позицій", — зазначає Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник керівника Генштабу (2006-2010 рр.), у розмові з ТСН.ua.

Водночас, спеціаліст зазначає, що набір кадрів є лише однією зі складових того, що нам необхідно з ресурсів у даний момент.

Для того щоб провести аналіз мобілізаційних питань, важливо об'єктивно оцінити ситуацію на фронті, яка, на жаль, залишається складною у всіх напрямках. Існує величезна потреба не лише в озброєнні та технічному забезпеченні. Наші підприємства оборонно-промислового комплексу здатні задовольнити лише 15-20% цієї потреби, тоді як решту постачають наші союзники, проте їхня допомога приходить не так швидко, як нам потрібно. Партнери спостерігають за нашими процесами мобілізації і, відповідно, розмірковують про доцільність інвестування коштів у цю справу. Проте, історія на Курщині свідчить, що ми маємо потенціал і можемо виправдати інвестиції. Однак нам знову доведеться це доводити і покладатися на власні сили, - підкреслює військовий експерт.

Ігор Романенко зауважує, що гостра ситуація на фронті спонукає до більш рішучих дій з мобілізації. Тому не дивно, що триває перевірка документів у тих, хто відвідує концерти, ходить до спортзалів або проводить час у ресторанах.

Щодо завдань з мобілізації, то генерал-лейтенант зауважує, що новий закон про мобілізацію діє більше як обліковий.

Після введення нового закону армія отримувала по 30 тисяч нових призовників щомісяця влітку, але восени ситуація почала погіршуватися. Зараз вживаються заходи для покращення обстановки через вуличні перевірки. Я вважаю, що це абсолютно правильний підхід. Люди мали можливість оновити свої дані та стати на військовий облік. Нам всім варто усвідомити, що держава є інструментом примусу, незалежно від того, як це сприймається. Це було актуально сто років тому і залишається таким сьогодні, особливо в умовах великої війни, що триває в нашій країні, - підкреслює Ігор Романенко.

Експерт додає, що облік військовозобов'язаних вже більш-менш відновлено, чого не було у перші два роки війни. Тому відповідні органи бачать, що мобілізація не задовольняє потреби військових у тих рамках, які наразі є.

В парламентському комітеті з питань безпеки та оборони, де добре обізнані з нашими можливостями та ресурсами, висловили, на мою думку, обґрунтовану ідею - знизити мобілізаційний вік з 25 до 20 років. Навіть наші партнери відзначають, що під час масштабної війни українці розробили власний унікальний підхід: за два роки активних бойових дій мобілізація була проведена неефективно, внаслідок чого середній вік військовослужбовця в нашій армії становить 43 роки. Це викликає подив у західних країнах, адже важко зрозуміти, як можна говорити про успіхи, коли армія складається в основному з "дідів". Тут важко не погодитися, адже цей підхід не є ефективним. Тому нам необхідно переглянути наші стратегії, - підкреслює Ігор Романенко.

Експерт зазначає, що немає сенсу шукати шляхи для обходу економічного бронювання, адже існує можливість легально звільнитися від служби. Це може бути сприйнято як порушення принципів соціальної справедливості.

"Мобілізаційний процес повинен продовжуватися. Його реалізація є необхідною, а бронювання має бути застосовано виключно до тих підприємств, які безпосередньо підтримують Сили оборони України в різних галузях. Нам слід чітко визначити критерії та дотримуватися їх, а також виключити можливості для корупції, такі як купівля медичних довідок про інвалідність або інші документи, що підтверджують непридатність, а також уникнення призову через виїзд за кордон. Ці питання мають бути під контролем відповідних органів, які повинні діяти рішуче", - зазначає Ігор Романенко.

Він додає, що варто посилити відповідальність за ухиляння від військової служби, мовляв, під час війни це цілком справедливо. А ще жорсткіше карати тих, хто у важкий для країни час збагачується на охочих ухилитися від мобілізації.

"Я підтримую позицію військових, які нині перебувають на фронті. Вони пропонують створити штрафні або дисциплінарні батальйони, куди слід відправляти всіх, хто займався корупцією під час війни. Це, на мою думку, цілком виправдане рішення для тих, хто обкрадає свою країну. Згадайте про гучні скандали, пов'язані з мільйонами, захованими під диванами: злочинці отримують певні терміни, але їх часто можна викупити, адже вони мають на це вкрадені гроші. З такими людьми треба діяти більш рішуче - трибунал, суд і відправка до армії. А вже там, в залежності від стану здоров'я, хтось буде рити окопи, а хтось виконуватиме інші завдання," - зазначив Ігор Романенко.

Експерт підкреслює, що такі дії стануть прикладом іншим, хто ризикне наживатися на мобілізації і від неї ухилятися.

"Змінювати ситуацію потрібно вже зараз, бо події розвиваються не на нашу користь. Ворог з кінця минулого року продовжує свою стратегічно-наступальну операцію на сході. І далі у такому стані питання з мобілізацією залишати принципово не можна, бо цей стан вже переріс у екзистенційний, тобто питання стоїть про існування нашої держави та нації", - підкреслює Ігор Романенко.

Останнім часом заговорили про можливу мобілізацію жінок, мовляв, вони можуть займатися у війську медициною, зв'язком, документацією та виконувати інші завдання не пов'язані з бойовими діями.

Військовий аналітик наголошує, що це також є одним із малопопулярних рішень, проте зазначає, що ми перебуваємо у стані війни, а не на кастингу.

"Подобається таке рішення чи не подобається, але воно повинно впливати на нашу систему безпеки задля зупинення ворога. Тому, де є відповідні спеціальності і там потрібні жінки, їх потрібно залучати з урахуванням родинного стану. Я маю на увазі наявність дітей та їхній вік. Але частково залучати жінок потрібно, бо ситуація вкрай важка", - зазначає експерт.

У соціальних мережах військові діляться інформацією про неналежну поведінку деяких командирів, для яких солдати є лише формальністю у загальному обліку.

Це стає причино самовільного залишення частини та конфліктів всередині підрозділів. Більшість дописів пишуться у відчаї і неможливості змінити ситуацію зсередини. А це розбиває на друзки усю мотивацію для тих, хто вже отримав повістку.

"У кожній галузі існують різні типи керівників. Командири не є винятком, і, на жаль, вони можуть бути як професіоналами, так і некомпетентними особами. У інших сферах наслідки недостатньої кваліфікації керівника не завжди мають такі серйозні наслідки для життя і здоров'я. Проте на фронті від рішень командира залежить безпека і добробут солдатів. Я вважаю, що на неналежні дії слід швидко реагувати з боку вищого командування, а корекція ситуації повинна здійснюватися без зволікань. Важливо усувати такі негативні аспекти", - підкреслює Ігор Романенко.

Військовий психолог Андрій Козінчук, офіцер 67-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, зазначає, що є кілька аспектів, які слід вдосконалити для підвищення ефективності мобілізаційних процесів.

"Основні повідомлення про мобілізацію повинні надходити безпосередньо від державного керівництва. Нам потрібен лише один чіткий сигнал: 'Ви потрібні нам!'. Важливо відверто визнати, що ми потребуємо людей. На жаль, наразі такого повідомлення не існує - ситуація виглядає сумною і тихою. Натомість поширюється міф, що мобілізацію ініціювали територіальні центри комплектування та соціального забезпечення, хоча насправді це викликано потребами війни, де потрібні люди," - зазначає Андрій Козінчук в інтерв'ю ТСН.ua.

Ще один важливий аспект, на який акцентує військовослужбовець, - це необхідність забезпечення гарантій для тих, хто планує вступити до лав армії.

"Люди хочуть зрозуміти, які умови служби їх очікують, на який термін вони повинні будуть залишити свої звичні справи. Чи це буде три, чи п’ять років — важливо, щоб кожен усвідомлював, що насправді його чекає. До речі, нам запевнили, що ті, хто резервується на певні підрозділи, гарантовано туди потраплять. Але, на жаль, це не зовсім відповідає дійсності. Тому мобілізація буде успішною лише за умови, що всі обіцянки та гарантії, які надає держава, будуть дотримані. Зараз ситуація трішки інша," — коментує Андрій Козінчук.

Військовий додає, що кожна людина перед мобілізацією хоче знати, що з нею буде відбуватися за дверима ТЦК, але насправді вона просто йде у невідомість або її туди приводять силою.

Андрій Козінчук зазначає, що "сильний метод мобілізації може бути дієвим лише в контексті збільшення чисельності військових, однак на практиці він не завжди забезпечує високу якість особового складу. Відповідь на запитання, чому люди не бажають йти служити, є очевидною – це страх. Крім того, важливо враховувати, що мобілізація повинна включати роботу з тими, хто вже знаходиться на службі. Вони спілкуються з цивільними і діляться інформацією про проблеми з медичним обслуговуванням, відсутністю належного захисту прав та свобод, а також ймовірністю того, що їх не відпустять у відпустку. Отже, ефективність мобілізації залежить також від умов служби тих, кого вже мобілізували."