Новий світовий технічний центр: як Малайзія стає лідером на ринку мікросхем.
Малайзія стає "кремнієвою долиною Сходу". Як Куала-Лумпур завдяки "нейтральності" може стати бенефіціаром мікросхемної війни між США і Китаєм.
Інвестиційний бум у напівпровідниковій промисловості Малайзії набирає обертів завдяки 7 мільярдам доларів від таких гігантів, як Intel та Infineon, а також понад 4 мільярдам доларів від провідної компанії в сфері ШІ-чипів Nvidia. Крім того, активізується присутність Ericsson, Bosch і Lam Research. Це підкреслює, як геополітичне напруження між США та Китаєм впливає на прийняття рішень у сфері великих інвестицій.
Поки "війна чипів" між Вашингтоном і Пекіном загострюється, а торгові обмеження посилюються, компанії прагнуть диверсифікувати виробничі потужності. Стратегічне розташування Південно-Східної Азії та давні економічні зв'язки з Китаєм і США роблять регіон привабливим місцем для нових заводів: Таїланд і В'єтнам агресивно заохочують виробників до розширення, пропонуючи пільги.
Наразі Малайзія має вагому перевагу: її стратегічне розташування в серці Південно-Східної Азії робить країну ідеальним хабом для компаній у сфері напівпровідників, які бажають вийти на регіональні та глобальні ринки. Неподалік від ключових виробничих потужностей у Китаї та Тайвані, Малайзія здобуває додаткові логістичні переваги.
З 1970-х років ця країна активно розвивається, потрапляючи під вплив "технологічної хвилі", що привертає увагу світових зірок електроніки. Вона заснувала зону вільної торгівлі на острові Пенанг, збудувала промислові парки, склади та дорожню інфраструктуру, надає податкові пільги, а також має доступну робочу силу та велике англомовне населення. Тепер вона ставить перед собою амбітну мету - до 2030 року збільшити свою частку у світовому експорті напівпровідників з 7% до 15%.
Напівпровідники стали невід'ємною частиною сучасних технологій, що охоплюють все — від мобільних телефонів до ракет. Вони опинилися у фокусі технологічного конфлікту між Сполученими Штатами та Китаєм. Ланцюги постачання зазнають ризиків, оскільки провідний виробник передових чіпів TSMC розташований на Тайвані, який Китай неодноразово обіцяв повернути під свою юрисдикцію силовими методами.
У контексті глобальної геополітичної нестабільності, багато компаній активно шукають нові можливості для диверсифікації і починають приділяти увагу Малайзії. У 2023 році острів Пенанг, що є центром основних виробничих потужностей країни, залучив неймовірні 13 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій — ця сума перевищила загальні інвестиції за попередні сім років.
З Пенанга все і почалося. У 1970-х роках Intel, інвестувавши разом з партнерами 1,6 млн дол., перетворила брудне рисове поле острова на перший виробничий об'єкт за межами США і стала піонером "Кремнієвої долини Сходу". Згодом там відкрили повноцінний тестувальний центр та центр розробки й дизайну.
Відтоді завдяки політиці уряду, який надавав компаніям податкові пільги та канікули, розбудовував логістику та залучав нові інвестиції, країна здобула реноме надійного контрактного виробника і тестувальника.
Новий етап розвитку розпочався в 2019 році. "Після двох десятиліть інвестицій у Китай стало очевидно, що необхідно розширити нашу присутність. Ми проаналізували 30 країн на трьох континентах і вибрали Малайзію. Там добре розуміють потреби індустрії напівпровідників, мають розвинену екосистему та підтримку з боку уряду", - зазначив генеральний директор австрійської компанії AT&S Андреас Герстенмайєр.
Після того, як пандемія виявила недоліки в глобальних ланцюгах поставок, інтерес до Малайзії різко зріс. Ця тенденція прискорилася, коли згодом розгорілася "війна чипів" між США і Китаєм.
В рамках своєї стратегії "Китай+1" Пекін почав інтенсивніше розміщувати виробничі потужності за межами континенту, аби уникнути американських санкцій. На фоні висловлювань прем'єр-міністра Малайзії Анвара Ібрагіма про "нейтральність і позаблоковість у виробництві напівпровідників" все більше компаній обирають цю країну для своїх інвестицій.
"Компанії з США, Європи та навіть Китаю прагнули розширити свою діяльність за межами Китаю. Занепокоєння з приводу ситуації в Тайвані сприяло зростанню інвестицій у Малайзії," - зазначив міністр інвестицій Малайзії Тенку Зафрул Азіз.
Учасники ринку одностайно погоджуються: Малайзія перетворюється на новий центр для напівпровідникових виробництв. "Куала-Лумпур володіє розвинутою інфраструктурою та майже п’ятдесятирічним досвідом у складанні, тестуванні та пакуванні", - зазначив Кендрік Чан з Лондонської школи економіки.
Ця ситуація привертає увагу великих міжнародних компаній: у 2021 році Intel анонсувала інвестиції в розмірі понад 7 мільярдів доларів у новий завод з пакування в Пенангу, що має забезпечити 9 тисяч нових робочих місць. Спочатку планувалося, що завод почне працювати в 2024 році, проте через фінансові труднощі компанія Intel вирішила призупинити будівництво.
"Наше стратегічне рішення інвестувати в Малайзію ґрунтується на її різноманітному кадровому потенціалі, розвиненій інфраструктурі та надійному ланцюжку поставок", - пояснював директор Intel у Малайзії Айк Кін Чонг.
Ще один великий американський виробник мікросхем, GlobalFoundries, у 2023 році започаткував значний хаб у Пенангу, призначений "для підтримки світових виробничих процесів". Також розширює свої можливості в Малайзії провідна німецька компанія з розробки чипів Infineon.
Малайзія стала шостим у світі експортером напівпровідників (7%) і займає 13% ринку пакування, складання і тестування. У 2023 році експорт напівпровідникових компонентів та інтегральних схем з цієї країни зріс до 81,4 млрд дол.
"Для держави з населенням у 35 мільйонів мати настільки значний вплив на глобальний ринок напівпровідників - це просто неймовірно", - зазначив керівник одного з провідних світових виробників освітлювальної техніки Osram Девід Лейсі.
Малайзія встигла зарекомендувати себе в останній стадії виробництва напівпровідників, яка включає упаковку, монтаж і тестування. Ця фаза зазвичай вважається менш складною і має нижчу вартість.
Тепер країна прагне зосередитися і на фронті процесу: виготовленні пластин та літографії. У січні для цього створили робочу групу із залучення інвестицій.
У травні прем'єр-міністр анонсував намір вкласти рекордні 107 мільярдів доларів у розвиток технологій, що вдвічі перевищує фінансування програм мікросхем в Європейському Союзі (47 мільярдів доларів) та Сполучених Штатах (52 мільярди доларів). Країна планує заснувати щонайменше десять компаній, які спеціалізуватимуться на розробці та упаковці чипів, з очікуваними річними доходами від 210 мільйонів до 1 мільярда доларів.
Малайзія активно створює парк для розробки інтегральних схем (Malaysia Semiconductor IC Design Park) неподалік від столиці, Куала-Лумпур. Інвесторам надають різноманітні податкові пільги, субсидії та безвізовий доступ. Парк вже уклав стратегічні партнерства з провідними компаніями галузі, такими як Cadence Design Systems та Arm Holdings.
Головна мета 107-мільярдного проєкту - збільшення частки у світовому експорті із 7% до 15% до 2030 року. Однак є нюанс: попри обіцяні 5,3 млрд дол. бюджетних коштів, залишається невизначеність, чи вдасться залучити решту 100 млрд дол. Інвестиціям можуть завадити низка ризиків та негативних факторів.
Малайзії для реалізації амбітних цілей потрібні кваліфіковані кадри, а з цим є проблема. Чимало випускників місцевих вишів у пошуках вищих зарплат їдуть до сусіднього Сінгапуру. Там інженер-початківець може заробляти 2100-2600 дол. на місяць, тоді як винагорода в цьому ж секторі в Малайзії - близько 500 дол.
Внаслідок цього, для реалізації своїх амбіцій у сфері чипів країні не вистачає 60 тисяч інженерів, при цьому університети щороку випускають лише 5 тисяч нових спеціалістів.
"Прем'єр-міністр Малайзії зазначає, що багато талановитих інженерів, науковців та економістів залишили країну, тому необхідно створити умови, які спонукатимуть їх повернутися."
Урядова стратегія ґрунтується на трьох принципах: залучення, утримання та повернення фахівців. До 2030 року зарплати планують підняти до 1 тис. дол.
Іншим викликом для Малайзії у її стратегії виходу на світовий ринок є увага з боку США через постачання комплектуючих для Росії. У травні компанія Jatronics, що спеціалізується на виробництві напівпровідників у Куала-Лумпурі, потрапила до санкційного списку Вашингтона через свої зв'язки з військовими постачальниками РФ.
"Jatronics постачала компоненти подвійного призначення - мікрочипи, напівпровідники та кремнієві пластини - вісьмом компаніям у Росії, які працюють в інтересах російського ВПК", - пояснили в Держдепі. При цьому щонайменше одна з них, "Планар", ще з 2022 року перебуває під санкціями США.
З квітня 2022 до вересня 2023 року компанія Jatronics здійснила 50 поставок на загальну суму 3 мільйони доларів. У 2022 році посол Малайзії в Росії заявив в російських пропагандистських ЗМІ, що Куала-Лумпур готовий розглянути "будь-яке" прохання щодо постачання напівпровідників.
Незважаючи на те, що стратегія "нейтральності", яку проводить прем'єр-міністр Малайзії, може приносити економічні та політичні вигоди, залучаючи інвестиції та зменшуючи тиск з боку Західних країн, вона також створює ризики для місцевих підприємств, що працюють на міжнародному рівні, піддаючи їх загрозі санкцій.
"Куала-Лумпур ставить свої компанії під ризик санкцій. Малайзія явно потрапила в поле зору Сполучених Штатів", - зазначив професор Національного воєнного коледжу США Захарі Абуза. Він підкреслив, що це вже не перший випадок введення обмежень щодо Малайзії.
У грудні 2023 року до санкційного списку Вашингтона було внесено чотири компанії, які сприяли транспортуванню компонентів для дронів в Іран, що, в свою чергу, постачає їх до Росії. Абуз повідомляє, що США посилюють тиск на держави, які підтримують їхніх супротивників.
"Американці вважають, що допоможуть українцям, якщо зупинять російські глобальні ланцюги поставок, а Малайзія виявилася важливим гвинтиком у російській машині обходу санкцій. Обмеження дають зрозуміти: ви можете продавати росіянам, але втратите доступ до ринків США та ЄС", - додав експерт.
Ще один ризик - тиск Вашингтона через співпрацю Малайзії з Пекіном. Після посилення адміністрацією Байдена обмежень на китайські технології компанії з Китаю почали цікавитися Пенангом як варіантом для обходу санкцій. Зараз на острові працюють 55 таких фірм, тоді як до обмежень США їх було лише 16.
Санкції Вашингтона не поширюються на послуги з пакування мікросхем, але китайці не виключають запровадження таких обмежень. Малайзійці ж занепокоєні тим, що США можуть додати частину їх продукції до переліку забороненої.
"Якщо США не зупинять розширення своїх санкцій, Малайзія опиниться в зовсім іншій ситуації," - підкреслюють представники уряду. "Нові обмеження можуть виявитися неефективними, особливо враховуючи значну активність американських фірм на території Малайзії," - зазначив міністр інновацій.
Іншою потенційною загрозою для Малайзії є регіональні конкуренти - Індія та В'єтнам, які розвивають свої напівпровідникові сектори з найкращими державними стимулами та більшою кількістю кваліфікованих інженерів.
