Транзит газу під загрозою? Чи залишиться ЄС на маршруті через Україну, і яке відношення до цього має Азербайджан?
Як Росія повернулася в топ постачальників газу до ЄС
Вперше за останні два роки країни Європейського Союзу за один квартал імпортували більше російського природного газу, ніж газу зі Сполучених Штатів. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt, посилаючись на дані брюссельської консалтингової компанії Bruegel.
Зокрема, з квітня по червень Євросоюз отримав близько 12,7 млрд кубометрів газу з Росії. Що перевищує 12,3 млрд кубометрів, імпортованих зі США.
Це вражаюча трансформація в порівнянні з першим кварталом 2024 року, коли імпорт з Росії зазнав незначного спаду. Тим часом постачання з американського напрямку зменшилися значно більше.
Зазначимо, до вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва посідала перше місце у списку постачальників. Але повномасштабна війна змусила багато європейських країн скоротити імпорт із РФ. З того часу нарощувалися поставки зрідженого газу зі США, які за півроку за обсягами обійшли Росію, а з 2023 року постачали близько 20% газу до ЄС.
Проте вже у травні 2024-го РФ знову вирвалась уперед. На травневі потоки вплинули разові чинники, такі як відключення великого експортного об'єкта ЗПГ у Сполучених Штатах та нарощування російського експорту через Туреччину перед плановим технічним обслуговуванням "Турецького потоку".
Додаткову інформацію можна знайти в статті "Чому Росія знову опинилася на вершині постачання газу до Європейського Союзу та які кроки планує вжити Європа щодо зрідженого природного газу".
Попри зміни у відносинах між Росією та США, Норвегія продовжує бути головним постачальником газу для Європейського Союзу. У другому кварталі 2024 року країна здійснила експорт у обсязі 23,9 мільярда кубометрів.
Оскільки Росія знову трохи випереджає США і стала другим за величиною постачальником, це пожвавило дискусії щодо енергетичної залежності ЄС та геополітичної стратегії. Німецький політик від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та голова комітету Бундестагу із зовнішньої політики Норберт Рьоттген виступив із закликом до повної заборони імпорту російського газу.
"Європейські країни надають Україні фінансову підтримку в розмірі мільярдів, але водночас інвестують величезні суми у військові ресурси Володимира Путіна. Це не лише безвідповідально, але й ірраціонально та не заслуговує на довіру", - зазначив він у коментарі для Die Welt.
Представник з питань енергетичної політики парламентської групи Вільної демократичної партії (ВДП) у Бундестазі Міхаель Крузе пропонує стягувати фіксовану плату за кожен кубометр російського газу на користь фінансової та військової допомоги для України.
"Отже, в підсумку Путіну доведеться самостійно розплачуватися за опір його жорстоким наступам," - зазначив він.
Тим часом західні держави все ще потребують російського газу, який транспортується через Україну. Зокрема, Австрія, Угорщина та Словаччина мають значну залежність від цього ресурсу, зазначає The Economist.
Операція у Курській області стала несподіванкою для енергетичних ринків Європи. Новини про те, що українська сторона взяла під контроль місто Суджа, де знаходиться останній великий російський термінал для експорту газу через Україну, було достатньо, щоби підняти базову ціну на газ до рекордного рівня в 2024 році.
Згідно з інформацією, оприлюдненою в медіа, Україна і Росія досягли згоди, що дозволяє продовжувати транспортування через Суджу. Проте поки що не відомо, чи буде це можливо наступного року. У 2019 році Київ, Москва та Європейський Союз підписали угоду про транзит, термін дії якої завершується наприкінці 2024 року.
Європейський Союз планує повністю відмовитися від постачання російського газу до 2027 року і не має наміру продовжувати чинну угоду. Водночас, Україна, через військові дії, не прагне укладати прямі контракти з агресором. Президент Володимир Зеленський зазначив: "Ми не зацікавлені в продовженні газового контракту. Ми не бажаємо, щоб вони отримували прибуток на нашій території".
Але чиновники у Брюсселі стурбовані, оскільки деякі країни досі сильно залежать від російського газу. Найбільшого ризику зазнають Угорщина, Словаччина та Австрія.
У минулому році Росія забезпечила близько 47% газових постачань для Угорщини, тоді як для Словаччини цей показник склав 89%. Австрія була ще більше залежною, оскільки у січні 97% її імпорту походило з РФ. Частина цього газу, зокрема "угорський", транспортується через "Турецький потік" (трубопровід до Балкан) і ця діяльність триватиме до 2025 року.
Проте більшість російського газу транспортується через територію України. "Вони дійсно опинилися не в найкращій ситуації", - наводить слова європейського дипломата видання The Economist.
Ця трійка підсіла на російську газову голку через географію. У той час як Німеччина та Італія приймають скраплений газ у морських терміналах, Угорщина, Словаччина та Австрія не мають виходу до моря та покладаються на трубопроводи. Для Австрії, де сходяться кілька трубопроводів, вузькі місця не такі небезпечні. Але поставки із заходу на схід для Будапешта та Братислави вимагатимуть дорогих витрат.
Місцеві газові компанії обмежені тривалими контрактами з Російською Федерацією. Зокрема, угода "Газпрому" зі словацькою компанією завершується в 2028 році, в той час як Угорщина підписала 15-річний контракт лише в 2021 році. Австрійська компанія OMV зобов'язана угодою, яка триватиме до 2040 року. При цьому, для Австрії дострокове розірвання контракту може обійтися в 1 мільярд євро.
Ще одна проблема - політика. Дружній Кремллю уряд Угорщини минулого року запропонував закуповувати більше газу. За словами, словацького прем'єра Роберта Фіцо, поставки через Україну мають продовжитися у 2025 році (Україна спростувала цю заяву). Європейські чиновники розчаровані.
"Якби вони вжили більше заходів для відмови від російського газу два роки тому, ми б навіть не обговорювали цю тему," - зазначає дипломат.
Згідно з інформацією, наданою журналом The Economist, Україна розглядає варіант організації транзиту газу з Азербайджану, щоб зміцнити постачання через свою газотранспортну мережу. Однак на даний момент не зовсім зрозуміло, наскільки реалістичною є ця схема. Після двох зим, що минули з моменту російського вторгнення, європейські країни все ще відчувають наслідки залежності від російського газу.
На сьогодні Азербайджан веде переговори про розширення експорту газу як мінімум до трьох європейських країн. Про це на економічній конференції в італійському Амброзетті заявив президент Ільхам Алієв, не називаючи конкретні країни.
Як пише Bloomberg, Баку вже постачає газ у вісім країн Європи та розраховує на подвоєння експорту до 2027 року. Алієв також підтвердив, що Київ та Москва зверталися з проханням допомогти з транзитом через Україну напередодні завершення контракту 31 грудня.
На даний момент невідомо, чи зможуть сторони знайти альтернативний варіант. Літнім сезоном президент Зеленський підтвердив в розмові з Bloomberg, що Україна проводить переговори про імпорт газу з Азербайджану. Угода, що передбачає заміну російського газу на постачання з Азербайджану, є "однією з пропозицій, які розглядаються".
Така зміна дозволила б Україні продовжувати отримувати доходи від транзиту, в той час як Європа змогла б забезпечити себе газом. Згідно з інформацією Міністерства енергетики Азербайджану, у минулому році країна експортувала 24 мільярди кубометрів газу, з яких половину спожила Європа. У цьому році експорт у цьому напрямку досягне 13 мільярдів кубів, а головним покупцем стане Італія. Інші країни-імпортери включають Грецію, Болгарію, Румунію, Угорщину, Сербію, Словенію та Хорватію.
"Ми прагнемо підтримати ці держави, а також Україну, адже у випадку зупинки транзиту газорозподільна система України опиниться в критичному стані. У нас є певна надія, і я вірю, що існують перспективи для досягнення значних результатів," – підкреслив Ільхам Алієв.
Водночас у Європі побоюються, що поставкм у 2025 році можуть містити потоки з Росії. За словами міністра енергетики Чехії Йозефа Сікели, ризик у тому, що паливо з Азербайджану може здаватися неросійським, але реально важко відстежити, який саме газ прокачуватиметься через Росію.
"Якщо транзит газу через Україну буде припинено, важливо знайти альтернативні рішення. Ми повинні уникати ситуації, коли купуємо газ, який формально не є російським, але може бути замінений на російський під час транспортування до України, що поставить під загрозу наші зусилля зменшити залежність від російських постачань", - зазначив він у листі до нинішньої єврокомісарки з енергетики Кадрі Сімсон.
Найбільш ймовірною альтернативою, на його думку, може стати прокачування ЗПГ із країн Західної Європи на схід. Сікела запевнив, що пропускна спроможність чеських газопроводів достатня, щоб замістити поставки російського газу (українським маршрутом) обсягом 40 млн кубометрів на день.
"Росія не раз підтверджувала свою репутацію ненадійного торгового партнера, здатного використовувати постачання енергії для дестабілізації нашого енергетичного сектора та економіки в цілому... Ми досягли значних успіхів у зменшенні імпорту російських енергоносіїв до Європейського Союзу, але нам потрібно посилити наші зусилля", - підкреслив він.
По суті його пропозиція передбачає поставки в обхід України. Наскільки ця ідея популярна в Європі, стане зрозумілим найближчими тижнями. Сікела номінований на посаду наступного єврокомісара з енергетики, затвердження кандидатури має відбутися протягом осені.
