Ключові законодавчі ініціативи, які були представлені в останні дні серпня та на початку вересня 2024 року.
Випуск 25: нове законодавство щодо державних закупівель, підтримка меценатства в спортивній сфері та підвищення рівня кліматичної безпеки.
Огляд законопроєктів, зареєстрованих з 19 серпня до 1 вересня 2024 року. За цей період було зареєстровано 45 законопроєктів: 12 урядових і 33 - від народних депутатів. Законопроєкти стосувалися змін до закону про публічні закупівлі, меценатства у спорті, сприяння народним художнім промислам. Про це та інше читайте в огляді "Вокс Україна".
ЗАКОН ПРО КЛІМАТИЧНУ БЕЗПЕКУ
Головна концепція законопроєкту, що стосується кліматичної безпеки, полягає у створенні Науково-дослідницького центру з питань кліматичної безпеки. Цей автономний дослідницький та аналітичний заклад займатиметься вивченням кліматичних проблем і виконуватиме ряд функцій, серед яких:
Науково-дослідний центр повинен зайняти центральне місце в структурі органів, що відповідають за забезпечення кліматичної безпеки, до яких входять Верховна Рада, Кабінет Міністрів, місцеві органи влади та Міністерство екології. Його діяльність стане основою для розробки державної політики у сфері кліматичної безпеки. Фінансування для створення цієї установи планується отримати з екологічного податку на викиди в атмосферу та скиди забруднюючих речовин у водні ресурси.
Нагадаємо, в травні 2024 р. уряд зареєстрував рамковий законопроєкт, який визначає засади державної кліматичної політики. Після його ухвалення в Україні має з'явитися Науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару, завдання якої дещо схожі до функцій Науково-дослідного центру. Отже, у випадку ухвалення обох законопроєктів виникне питання про розподіл повноважень між цими органами.
ОБНОВЛЕНИЙ ЗАКОН ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
Законопроєкт 11520 спрямований закріплення найкращих практик, які були впроваджені під час воєнного стану (Постанови КМУ №169, 1275, 1178, які регулюють публічні закупівлі зараз) та вдосконалення правил публічних закупівель в Україні з урахуванням європейських стандартів. Він пропонує нові процедури закупівель:
Інноваційне співробітництво: Ця ініціатива дозволяє державі встановлювати тривалі контракти з підприємствами для створення та впровадження нових технологій або продуктів. Наприклад, якщо Україні необхідно розробити нову енергетичну систему управління для навчальних закладів, уряд може співпрацювати з бізнесом для її розробки з нуля. Це нововведення нагадує існуючу процедуру конкурентного діалогу, коли замовник не може чітко визначити технічні та якісні вимоги (специфікації) до робіт або послуг і для прийняття рішення проводить переговори з учасниками тендеру.
Конкурс на проекти: Замовник ініціює конкурс, у рамках якого учасники подають свої проектні пропозиції, що можуть включати архітектурні, інженерні, мистецькі та інші рішення. Пропозиції оцінюються за кількома критеріями, серед яких технічна якість, інноваційність, естетичний вигляд та інші аспекти. Переможець отримує можливість укласти угоду з замовником через переговорну процедуру.
Динамічна система закупівель: Ця система запроваджується для регулярних закупівель, таких як постачання канцелярських товарів, електричної енергії або ремонтних послуг. Динамічні системи закупівель (ДСЗ) розширять функціонал Prozorro Market, дозволяючи здійснювати закупівлі не лише товарів, а й послуг та робіт, що є вкрай важливим для відновлювальних процесів. ДСЗ об'єднує переваги електронного каталогу (автоматичний вибір оптимальної пропозиції) і відкритих торгів (можливість оскарження результатів).
Контракти з резервуванням: Це угоди, які держава оформляє з бізнесами, заснованими ветеранами бойових дій або особами з інвалідністю. Такі державні контракти надають цим підприємствам додаткові можливості для зростання та розвитку.
Згідно з новим проєктом, уряд матиме розширені повноваження. Він зможе визначати, які товари та послуги повинні закуповуватися виключно через електронний каталог Prozorro Market, за допомогою динамічної системи закупівель або через зарезервовані контракти. Розширення повноважень Кабінету Міністрів може призвести до надмірного контролю з боку уряду над процесом закупівель, що, в свою чергу, обмежить права замовників і їхні потреби.
Проект закону надає можливість замовнику об’єднати в єдиний процес закупівлі товари, роботи та послуги, якщо вони переслідують спільну мету або мають між собою зв’язок. Наприклад, це може стосуватися придбання медичного обладнання разом із послугами його монтажу та налаштування. У випадку, якщо замовник має намір здійснити одночасну закупівлю товарів, послуг і робіт, предмет закупівлі в електронній системі буде встановлюватися на основі того, яка з частин має найвищу вартість або є ключовою для виконання контракту.
Проєкт передбачає збільшення граничних сум, при яких державні установи зобов'язані проводити тендери через платформу Prozorro. Запропонований новий поріг для товарів і послуг складає 400 тисяч гривень, тоді як наразі він становить 200 тисяч гривень, а під час воєнного стану — 100 тисяч гривень. Закупівлі товарів вартістю від 50 тисяч до 400 тисяч гривень будуть здійснюватися через електронні каталоги.
Порогові значення для виконання робіт залишилися на колишньому рівні - 1,5 мільйона гривень. Закупівлі, що коштують від 200 тисяч до 1,5 мільйона гривень, можна буде проводити без застосування електронної системи, проте з обов'язковим публікацією звіту про здійснену закупівлю. З одного боку, підвищення порогів може призвести до зменшення кількості відкритих тендерів, що, в свою чергу, створює ризики можливих зловживань з боку замовників. Проте, якщо зважити на те, що порог у 200 тисяч гривень був встановлений у 2015 році, а інфляція за цей час склала близько 230%, то це можна сприймати як індексацію раніше визначених порогів.
Законопроєкт скасовує обмеження на використання нецінових критеріїв у процесі вибору постачальників. Наразі ціна повинна становити не менше 70% від загальної ваги при ухваленні рішення, а решта 30% можуть бути відведені на нецінові аспекти, такі як якість, екологічність продукції, швидкість доставки тощо. Після прийняття нового законодавства замовники отримають можливість самостійно сформувати набір критеріїв для відбору постачальників. Це узгоджується з європейськими стандартами, але, водночас, може спричинити ризики корупції, оскільки порівняння нецінових характеристик є значно більш ускладненим.
Проєкт забороняє розпочинати нові закупівлі до моменту завершення вже оголошених аналогічних. Це рішення покликане зменшити випадки, коли замовники залишають закупівлі незавершеними. У період з 2021 по 2023 роки підприємства витратили близько 7 мільйонів гривень на оформлення документів для тендерів, які так і не були реалізовані.
Проєкт вводить заборону на участь у державних закупівлях для фізичних та юридичних осіб, які мають зв'язки з Росією, Білоруссю та Іраном.
ЗАБОРОНА УКРАЇНСЬКИХ РЕСУРСІВ І ПРОГРАМ РОСІЇ
Уряд планує вдосконалити цифрову безпеку та захист кіберпростору України. Однією з можливих загроз для обороноздатності країни є активне використання програмного забезпечення російського виробництва. Існує ризик, що країна-агресор може скористатися такими продуктами для отримання доступу до державних інформаційних ресурсів, чутливої інформації та особистих даних громадян України.
Щоб подолати цю проблему, народні обранці рекомендують заборонити застосування російських цифрових товарів і обмежити доступ до веб-ресурсів, що належать особам або організаціям під санкціями. Для цього планується введення нових типів санкцій.
Зокрема, під заборону потрапляє програмне забезпечення, розробники якого мають зв’язки з країною-агресором та підсанкційними державами або особами. Використання та оновлення ворожого програмного забезпечення заборонено виключно юридичним особам. Крім того, заборонено доступ до веб-сайтів та сервісів, які можуть загрожувати національній безпеці.
Альтернативний законопроект передбачає збереження тільки першого типу санкцій, а саме - заборони на імпорт, продаж та використання програмних продуктів, що мають зв'язок з росією. Вирішення про введення цих санкцій ухвалюється РНБО.
ПРАВО НА ДЕМОБІЛІЗАЦІЮ У РАЗІ ЗАГИБЕЛІ НЕПОВНОРІДНОГО БРАТА ЧИ СЕСТРИ
Проєкт законодавства передбачає відновлення можливості звільнення з військової служби для тих, чиї неповнорідні брати або сестри загинули або зникли безвісти під час бойових дій. Ці положення також стосуються осіб, чиї неповнорідні родичі отримали посмертно звання Героя України за їхні заслуги під час Революції Гідності.
ФОРМУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Законопроєкт 11507, який отримав підтримку 3 вересня, пропонує офіційно інтегрувати до Збройних Сил України новий вид військ - Сили безпілотних систем. Це рішення закріплює формування нової військової структури, що була ініційована президентом у лютому 2024 року.
ПОЗБАВЛЕННЯ СТАТУСУ ВЕТЕРАНА
Позбавлення статусу ветерана має стати одним із видів покарання за кримінальне правопорушення. У Кримінальному кодексі пропонують зафіксувати, що за вироком суду скасувати статус ветерана можуть, якщо буде доведено злочин особи проти національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Доведення злочину призведе до втрати не лише статусу, але і відповідних пільг.
У серпні було подано урядовий законопроєкт, який передбачав можливість позбавлення особи статусу ветерана у випадку вчинення нею злочинів проти національної безпеки, підробки документів або надання неправдивих відомостей для отримання цього статусу. Також передбачалося, що особа може сама ініціювати скасування свого статусу. Альтернативний проект уточнює, що у разі втрати статусу за зазначеними підставами, особа позбавляється всіх пільг та соціальних виплат, на які вона мала право раніше.
НОВІ ШТРАФИ ЗА ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЕКСТРЕНИМ СЛУЖБАМ
Законопроєкт 11496 передбачає введення штрафних санкцій для автомобілів, що перешкоджають проїзду пожежних та інших служб екстреної допомоги. Розмір штрафу складе 1700 гривень, а порушникам буде заборонено керувати транспортними засобами на термін від трьох до шести місяців. У свою чергу, законопроєкт 11497 stipulates, що якщо дії пожежників були необхідними для рятування життя чи запобігання великим збиткам й призвели до пошкодження майна, яке заважало їм, то компенсація за це не вимагатиметься. Також пропонується надати можливість службам цивільного захисту пересувати автомобілі, що заважають їхній діяльності, навіть за допомогою спеціального обладнання, замість того, щоб викликати поліцію та евакуатор, як це є зараз.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗАХИСТ НАРОДНИХ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ
Проект урядового законодавства 11526 спрямований на упорядкування інформації про майстрів художніх ремесел, їхні методи роботи та продукцію.
Уряд має намір створити Державний реєстр майстрів народних художніх промислів. Це ініціатива, яка допоможе зібрати інформацію про майстрів, зберегти їхні знання та вміння, а також популяризувати українські народні ремесла на міжнародній арені. Програмне забезпечення для цього реєстру вже було розроблено за підтримки міжнародної технічної допомоги в рамках проекту ІнноЛабЄС. Надалі витрати, пов'язані з функціонуванням реєстру, будуть покриватися донорами. За ведення реєстру відповідатимуть співробітники Міністерства культури та Державного агентства з питань мистецтв.
В Реєстрі будуть відображені персональні дані майстра, дата набуття ним статусу майстра народного художнього промислу, види виробництв, населений пункт, де працює майстер, перелік його виробів, їхній опис та фото (за наявності). Ця інформація є загальнодоступною.
Для отримання статусу майстра народних художніх промислів, кандидату необхідно подати заявку до Реєстру і дочекатися ухвали Державного агентства з питань мистецтв. Це рішення буде базуватися на оцінці рівня майстерності претендента, яку здійснять визнані майстри народного мистецтва.
Законопроєкт передбачає введення "знак якості народних художніх промислів" – унікального маркування, яке дозволить майстрам підтверджувати справжність своїх виробів, ускладнюючи можливості для їх підробки.
Окрім цього, законопроект встановлює заборону на застосування у виробництві предметів, що походять від тваринних та рослинних видів, занесених до Червоної та Зеленої книг.
ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: НОВІ ПРАВИЛА ВИКУПУ ТА СУТТЄВЕ ПІДВИЩЕННЯ ШТРАФІВ ЗА ПОРУШЕННЯ
Законопроєкт №11498 пропонує запровадити право територіальних громад на викуп об'єктів культурної спадщини (про схожий законопроєкт 11459 ми писали раніше). Це можна буде зробити, якщо власник або інші особи своїми незаконними діями завдають пам'ятці шкоди. Викупна ціна таких об'єктів визначатиметься на основі нормативів, які мають бути затверджені урядом. Порядок викупу визначатимуть органи місцевого самоврядування. Законопроєкт також суттєво - у 10-20 разів - збільшує штрафи за порушення у сфері охорони культурної спадщини: з тисяч до сотень тисяч гривень залежно від тяжкості порушення.
Вводяться нові категорії порушень, наприклад, роботи на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини без дозволу. Також проєкт пропонує накладати штрафи не лише на юридичних осіб, як зараз, але й на фізичних осіб-підприємців та громадські об'єднання, які є власниками, користувачами, орендарями об'єктів культурної спадщини або замовниками робіт на таких об'єктах.
Гнучке адміністрування земель археологічної спадщини
Законопроєкт №11506 вносить пропозиції щодо реформування системи управління землями, на яких знаходяться археологічні пам'ятки. В даний час ці території можуть належати виключно державі або ж повинні бути передані (викуплені) в державну власність.
Проект закону пропонує, щоб ці землі могли перебувати не лише в державній, а й в комунальній власності. Це нововведення надає місцевим органам влади можливість нести відповідальність за охорону археологічних об'єктів. У випадку невиконання цих зобов'язань, ділянки можуть бути примусово повернуті у державну власність.
ПІДТРИМКА МЕЦЕНАТСЬКИХ ІНІЦІАТИВ У СФЕРІ СПОРТУ
Законопроєкт 11521 уточнює, що всі особи, які здійснюють фінансові перекази на рахунки "Україна Олімпійська" та "Україна Паралімпійська", отримують статус меценатів у сфері фізичної культури та спорту. Право стати меценатом мають ті, хто безпосередньо підтримує матеріально організації, заклади та ініціативи, що сприяють розвитку олімпійського, паралімпійського та здоров'я-збережувального руху.
Для цього їм потрібно укласти меценатську угоду з отримувачами допомоги та отримати підтвердження від цих осіб про те, що вони повідомили Міністерство молоді та спорту або відповідний місцевий орган, що займається питаннями спорту. Це дозволить владі краще оцінити, які саме установи та проекти, а також в яких обсягах, підтримує бізнес.
Спортивні меценати мають можливість скористатися перевагами, які передбачені чинним законодавством для цієї категорії: вони можуть отримувати державні нагороди, їх імена можуть бути увічнені на спортивних спорудах або в установах, а також їх діяльність може бути активно популяризована в медіа, не забуваючи про податкові пільги.
Депутати пропонують внести зміни до Податкового кодексу, аби стимулювати представників бізнесу підтримувати спорт в Україні. Платники податків на загальній системі зможуть зменшувати свою базу оподаткування на обсяг меценатської підтримки спорту на суму до 0,75% доходу, ФОПи - на суму до 5% доходу. Зараз податковим стимулом для бізнесу є звільнення від податку на прибуток до 8% загального прибутку, якщо їх перераховано на підтримку фізичної культури і спорту.
Новації в системі безперервного професійного вдосконалення медичних працівників.
Законпроєкт 11527 пропонує додати до повноважень Міністерства охорони здоров'я:
Крім того, Міністерство охорони здоров'я повинно затверджувати список спеціалізацій для підготовки студентів вищої та фахової передвищої освіти в галузі охорони здоров'я, а також регламентувати правила інтернатури, лікарської резидентури, навчання на спеціалізаційних циклах та заходів безперервного професійного розвитку.
Крім того, зміни в трудовому законодавстві повинні передбачати, що професійні стандарти в галузі охорони здоров'я ухвалюються лише після узгодження з Міністерством охорони здоров'я.
МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ВРАХОВУВАТИ УКЛАДЕНІ ЗА КОРДОНОМ РЕЄСТРОВАНІ ПАРТНЕРСТВА
В українському правовому полі з'явилася нова норма щодо колізійних норм, що надає судам можливість враховувати правові акти країн іноземців під час вирішення спорів. Однак у сфері сімейних відносин ця норма застосовується виключно до офіційно зареєстрованих шлюбів.
Колізійна норма є важливим елементом міжнародного права, що слугує для розв'язання конфліктів, в яких беруть участь іноземні особи. У сфері сімейного права вона використовується у ситуаціях, коли один із подружжя є громадянином іншої країни або коли спільно набуте майно розташоване за межами держави. У таких випадках колізійна норма допомагає визначити, яке національне законодавство слід застосовувати для вирішення суперечностей між партнерами.
У Європі все більше країн легалізують реєстровані партнерства. В Україні спроби законодавчо врегулювати такі партнерства були, проте не отримали логічного завершення. Це стає викликом для нашої судової системи, яка не може вирішувати спори щодо таких відносин, які були зареєстровані за кордоном. Тому депутати запропонували не чекати легалізації реєстрованих партнерств, а дозволити судам вирішувати правові та майнові питання пар, які зареєстрували такі відносини за кордоном, за рахунок колізійних норм. Колізійні норми також поширять на фактичні шлюби (т.зв. цивільні шлюби), які визнаються в Україні.
НЕПРАВИЛЬНО ОФОРМЛЕНА ЗАЯВА НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ У ПРИЗНАЧЕННІ ПЕНСІЇ
Законопроєкт вказує, що Пенсійний Фонд не має права відмовити у призначенні пенсії, якщо заява оформлена не за стандартним зразком, але містить усю необхідну інформацію та супровідні документи. Це також стосується осіб, які подають запити на перерахунок пенсій. Таким чином, Пенсійному фонду буде заборонено безпідставно відмовляти у призначенні пенсій, як це часто має місце сьогодні, що створює додаткові бюрократичні бар'єри для майбутніх пенсіонерів і збільшує навантаження на судову систему.
Вікторія Виговська, аналітикиня, що працює над проєктом "Індекс реформ" у молодшій позиції.
