Вілла "Сонечко" — це легенда старовинного Львова, що пройшла крізь призму багатьох війн, однак залишилася непошкодженою від російських ракет.
Що відомо про віллу "Сонечко", яка пережила кілька війн, але була пошкоджена російською ракетою, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на "Спадщина".
На вулиці Мельника у Львові важко було не звернути увагу на будівлю, що вирізнялася своїми оригінальними декоративними елементами, архітектурними формами, високим дахом та малюнками дерева й сонця на фасаді. Це і є вілла "Сонячна", або, як її часто називають, вілла "Сонечко".
Цю віллу збудували в 1905 році за проектом архітектора Августа Богохвальського на замовлення Людвіка Геллера, директора Великого міського театру, та його дружини.
Вілла "Сонечко" (фото: spadshchyna.lviv.ua)
Людвік Геллер був шанованою постаттю у Львові, особливо у культурних колах. Він починав свою кар'єру з написання театральних рецензій, а згодом став одним з найвпливовіших діячів у культурному середовищі Львова.
Геллер керував Театром графа Скарбека, який зараз відомий як Львівський національний драматичний театр ім. М. Заньковецької. А ще він заснував Львівську філармонію.
З часом він очолив Великий міський театр, тепер відомий як Львівська національна опера, і активно сприяв розвитку культурного життя міста. Його дружина, Ірина Бохусс-Геллер, здобула популярність як талановита оперна співачка.
Людвік Геллер (фото: Вікіпедія)
Творець родинного маєтку Геллера, архітектор Август Богохвальський, приїхав до Львова ще у 1890 році й він хотів стати одним з провідних архітекторів міста. За 5 років він здобув патент та відкрив власну фірму, яка працювала над різноманітними проєктами в стилях модерну, історизму та народної архітектури.
Вілла "Сонячна" стала для нього унікальним проєктом, виконаним у закопанському стилі, з елементами сецесії, що було не типовим для його робіт. Закопанський стиль, натхнений традиціями карпатської архітектури, передбачав використання дерев'яних елементів, високих дахів та декоративного різьблення.
Вілла "Сонечко" (зображення: spadshchyna.lviv.ua, "Твоє місто")
Однак під час роботи над віллою архітектор додав нетипові для цього стилю рішення - декоративні елементи з бетону та дерева, що символізують сонце. Конструкція вілли асиметрична, тут можна побачити гарну різьблену веранду, цікаве обрамлення вікон, ковані елементи, дерев'яну сходову. Вілла також має високий дах, покритий черепицею, що надає їй схожості з карпатськими хатами.
Саме завдяки архітектурним особливостям та декоративним елементам з солярними знаками вілла й отримала назву "Сонячна" або "Сонечко". Усього такого типу будинків на цілий Львів - не більше десятка.
Місце для забудови теж обирали недарма - колись цю територію вважали ніби заміською завдяки спокійним вуличкам. Окрім вілли на вулиці є ще декілька пам'яток місцевого значення.
Наприклад, колишня бурса Товариства взаємодопомоги приватних службовців, яка в період між двома світовими війнами перетворилася на дитячий садок для нащадків учасників польсько-української війни 1918-1919 років, з початку 1960-х років стала звичайним житловим будинком.
А також є будівля, зведена перед початком Першої світової війни для XI Міської математично-природничої гімназії імені Снядецьких, яка сьогодні слугує Львівській середній загальноосвітній школі №17.
У часи Радянського Союзу будинок Геллера був розділений на кілька окремих квартир. Проте в 2022 році мешканці висловили задум перетворити напівпідвальне приміщення на музичну галерею, прагнучи зберегти пам'ять про Геллера. Цей проект взявся реалізувати Музей імені Соломії Крушельницької.
Внаслідок російського ракетного обстрілу 4 вересня у Львові було пошкоджено близько 188 будинків, щонайменше сім пам'яток архітектури місцевого значення та багато будівель, які мають історичну цінність та розташовані в історичному ареалі та буферній зоні ЮНЕСКО. Однією з них є вілла "Сонячна".
Вілла "Сонечко" після ракетного обстрілу (фото: spadshchyna.lviv.ua)
Дах будівлі зазнав найбільших ушкоджень. Внаслідок ударної хвилі частина оригінальної черепиці постраждала. На фасаді відображені сліди від уламків, віконні та дверні конструкції деформовані, а скло розбито.
Стан черепиці (фото: Юрій Верхола)
Ця споруда залишалася непошкодженою з 1905 року, переживши польсько-українську війну, Першу світову війну та німецько-радянський конфлікт. Проте в 2024 році будівлю вразила ракета, запущена з Росії.