Як КМДА перешкоджає формуванню наглядових рад у комунальних підприємствах
депутатка Київради, народна депутатка 8-го скликання Верховної Ради
Після публікації моєї останньої статті у КМДА почали активно діяти.
Конкретніше кажучи, розпочали імітувати, що нас очікує значна корпоративна трансформація. Незабаром у найбільших комунальних підприємствах з'являться наглядові ради, здатні зробити ці підприємства більш ефективними та прибутковими на користь київської громади, зокрема, вони перестануть поглинати кошти з бюджету столиці.
У серпні з'явилася інформація про те, що Київська міська рада має намір реалізувати реформу корпоративного управління для ключових комунальних підприємств.
Проте, згідно з думкою представників КМДА, в Києві існує лише два найбільших комунальних підприємства. Ключовою ідеєю майбутньої реформи є звільнення інших КП від критеріїв, які, згідно з рішенням Київради 2019 року, передбачали створення наглядових рад. Саме в цьому напрямку тривала тривала робота чиновників КМДА.
Київська міська рада затвердила критерії, що зобов'язують створення наглядових рад у комунальних підприємствах (КП) у грудні 2019 року. Згідно з цими вимогами, створення рад є необхідним за таких умов: наявність активів КП, вартість яких за попередній фінансовий рік перевищує 2 мільярди гривень; чистий дохід КП, що перевищує 1,5 мільярда гривень за той же період; а також статутний капітал КП, який має перевищувати 2 мільярди гривень.
Для створення наглядової ради необхідно, щоб комунальне підприємство відповідало хоча б одному з наведених критеріїв. Згідно з даними за 2022 рік, 13 КП відповідали цим вимогам, проте за підсумками 2023 року їх кількість зросла до 15, адже два нових підприємства виконали умови через збільшення вартості своїх активів.
Протягом майже п'яти років, що пройшли з моменту ухвалення відповідних критеріїв Київрадою, жодне комунальне підприємство не отримало наглядову раду. Як повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко 1 серпня, ці критерії вже "морально застаріли", а "управлінська система комунальних підприємств потребує адаптації до нових умов, зокрема в умовах війни та економічних викликів".
Виявилося, що "умови війни" та "економічні виклики" такі, що спонукають чиновників відмовитися від створення незалежних наглядових рад і залишити два КП, у яких, можливо, будуть створені підконтрольні органи, а громадськості буде презентована нова реформа. Це не пусті слова, про це свідчить таке.
Новий проєкт рішення Київської міської ради передбачає скасування критерію "вартість активів", який, за даними 2023 року, охоплює 15 комунальних підприємств, що мали б мати наглядові ради. Натомість пропонується ввести новий критерій: середня чисельність працівників на підприємстві повинна перевищувати 2 тисячі осіб. Крім того, нововведення передбачає необхідність відповідності одночасно двом з трьох зазначених критеріїв.
Така пропозиція - це відповідь на "умови війни"? Схоже, на думку чиновників КМДА, під час війни кількість працівників КП суттєво зросла. Чи відповідні "реформаторські" ідеї обумовлені "економічним викликом"? Мабуть, на думку авторів зазначеного проєкту, економіка в Києві стала настільки потужною, що КП різко почали розширятися і набирати нових працівників.
Здається, що автори ініціативи щодо впровадження нових критеріїв навіть не спробували дізнатися, звідки походять існуючі. Нинішні критерії, які були затверджені Київрадою у 2019 році, в значній мірі повторюють вимоги, що діють для державних підприємств, де створення наглядових рад є обов'язковим (згідно з урядовою постановою 2017 року, яка не підлягала перегляду).
Для того щоб створення наглядової ради в державному підприємстві стало обов'язковим, достатньо виконання лише одного з установлених критеріїв, наприклад, якщо вартість активів перевищує певну межу за останній фінансовий рік. Звідки ж виникла концепція нового критерію для комунальних підприємств? Чи базується вона на раціональних економічних міркуваннях?
Насправді ще в лютому 2024 року керівникам найбільших КП, які мали створити наглядові ради, низці інших підприємств та директорам департаментів КМДА, у чиєму підпорядкуванні перебувають відповідні КП, були розіслані листи з пропозицією надати свої ідеї щодо перегляду відповідних критеріїв.
Поки деякі комунальні підприємства прямо заявляли, що не можуть надати відповідні пропозиції, оскільки це виходить за межі їхньої компетенції, що є цілком зрозумілим, інші ж вносили ідеї про зміну критеріїв, щоб їхні обов'язки більше не підпадали під ці вимоги. Звичайно, ніяких пояснень або обґрунтувань "агенти змін" до своїх пропозицій не надавали.
Після аналізу отриманих пропозицій, представники КМДА прийняли рішення запровадити обов'язковий критерій, який передбачає, що кількість працівників у комунальних підприємствах має становити більше ніж 2 тисячі осіб, вважаючи це найефективнішим реформаторським кроком.
Для того щоб визначити, до яких саме комунальних підприємств може бути застосовано цей "реформаторський" критерій, було необхідно провести детальне розслідування. Усі отримані відповіді виявилися ідентичними: ані в 2022 році, ані в 2023-му, ані в серпні 2024 року жодне з комунальних підприємств не налічувало 2 тисяч працівників.
Однак через певний час мені все-таки вдалося знайти чотири КП, чисельність працівників у яких останнім часом перевищувала 2 тис. осіб: КП "Київтеплоенерго", КП "Київський метрополітен", КП "Київпастранс" та КП "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва".
З них лише два підприємства відповідають одночасно двом обов'язковим критеріям: КП "Київтеплоенерго" та КП "Київський метрополітен". У разі, якщо Київрада ухвалить відповідні зміни, лише ці два КП повинні будуть створити наглядові ради. Директори решти 13-ти КП можуть зітхнути з полегшенням.
Ось інформація, яку я зібрав про комунальні підприємства Києва за 2023 рік.
Поки питання не буде піднято на публічному рівні, його ніхто не помітить. Ситуація з КМДА і створенням наглядових рад у комунальних підприємствах яскравий приклад цього. Коли заговорили про перешкоди, які КМДА ставить на шляху формування наглядових рад, з’явилися перші ознаки активності навколо КП "Київтеплоенерго". Відзначимо, що голова КМДА видав наказ про створення наглядової ради в "Київтеплоенерго" ще в 2020 році, і відтоді минуло вже чотири роки.
На одному з минулих засідань комісії з власності Київради розглядалося питання внесення змін до статуту цього КП, що передбачає функціонування наглядової ради. Чому ж чотири роки ніхто цим не переймався? Я ставила це питання заступникам Кличка, що курують відповідну сферу, бо хотіла дізнатися, у чому вони вбачають труднощі. Нижче наводжу відповідь щодо КП "Київтеплоенерго".
Військова агресія Росії може пояснити труднощі, які виникли в перший рік конфлікту. Проте слід зазначити, що критерії були затверджені ще у 2019 році, а розпорядження про формування наглядової ради для КП "Київтеплоенерго" Кличко видав у 2020 році.
Попри незначний рух у КМДА в цьому питанні за останній місяць, я бачу всі шанси поховати ідею ефективного корпоративного управління під час створення наглядової ради в КП "Київтеплоенерго". Процес відбору членів наглядової ради ще не почався, а вже не виглядає прозорим щонайменше з двох причин.
По-перше, конкурсна комісія складається з представників КМДА та депутатів Київської ради. Це рішення було ухвалено ще в 2021 році, і в КМДА не бачать потреби в його перегляді, на відміну від обов'язкових критеріїв. По-друге, існує значний ризик, що склад наглядової ради стане залежним від політичних інтересів.
Чому в складі наглядової ради державних чи комунальних підприємств більшість мають становити незалежні члени? Незалежні не будуть мовчати, помітивши спроби чиновників втрутитися в діяльність підприємства або намагання вплинути на керівника, не займатимуться легітимізацією укладання контрактів на неконкурентних умовах і виведення коштів на підконтрольні приватні установи.
Всі ми пам'ятаємо резонансну заяву двох іноземних експертів, які входять до наглядової ради НЕК "Укренерго", щодо політичного тиску на діяльність компанії після звільнення її керівника. Але скільки подібних ситуацій траплялося в комунальних підприємствах? Яка їхня ефективність? Які угоди вони укладають? Чи приносять вони прибуток? Чи мають своїх "покровителів"?
Присутність незалежних та компетентних членів наглядових рад могла б дати новий імпульс для розвитку компанії. Однак під час засідання комісії з питань власності Київської ради, обговорюючи зміни до статуту "Київтеплоенерго", депутати висловлювали думку, що до складу майбутньої наглядової ради повинні входити представники депутатського корпусу, бажано від комісій з власності та житлово-комунального господарства.
У 2022 році Національне агентство з питань запобігання корупції опублікувало дослідження, в якому виділило десять корупційних загроз, пов'язаних з управлінням комунальними підприємствами. Однією з таких загроз є призначення на керівні посади осіб, які підпадають під контроль, без проведення конкурсних процедур.
В описі ризиків НАЗК підкреслило, що "більшість комунальних підприємств очолюють особи, які мають тісні зв'язки з керівництвом органів місцевого самоврядування, депутатами або виконавчими структурами ради. Керівник, що знаходиться під контролем, може реалізовувати корупційні схеми на користь тих, хто сприяв його призначенню. Оскільки депутати місцевих рад приймають рішення про виділення коштів з місцевого бюджету для роботи комунальних підприємств, це суттєво підвищує ризик корупційних зловживань, пов'язаних з виведенням бюджетних коштів через контрольовані ними підприємства."
НАЗК вважає, що призначення діючих депутатів місцевої ради на посаду керівника комунального підприємства є суттєвим корупційним ризиком. "Поєднуючи функції директора КП та депутата, така особа може використовувати свої повноваження для просування інтересів підприємства, яке вона очолює, з метою отримання додаткового фінансування або уникнення незалежної перевірки", - зазначають в НАЗК.
Ці доводи можна також застосувати до членів наглядової ради, оскільки до їхніх обов'язків входить, зокрема, затвердження фінансової звітності комунального підприємства, погодження бюджету, аналіз та затвердження стратегії діяльності, ініціювання та здійснення перевірок фінансово-господарської діяльності, нагляд за виконанням умов контракту з керівником, запобігання конфлікту інтересів серед керівництва та службовців, а також контроль за ефективністю управлінських процесів у КП.
Яким чином члени наглядової ради виконуватимуть свої обов'язки, якщо ними стануть депутати Київради або особи, що мають зв'язки з будь-якою політичною силою чи КМДА? Чи зможе така рада запобігти політичному втручанню, як це вдалося незалежним членам наглядової ради "Укренерго"? Це питання залишається відкритим.
Шановні представники КМДА, навіщо розпочинати цю дискусію? Чи справді причина полягає в тому, що Київрада колись ухвалила критерії, згідно з якими 15 комунальних підприємств вже повинні мали мати наглядові ради? Якщо хтось із вас вважає це незначним питанням, то він глибоко помиляється.
Проблема в тому, що відповідно до даних звіту ОЕСД "рентабельність капіталу КП значно нижча, ніж у приватних компаній і ДП, у них також нижчі рентабельність активів, норми прибутку, оборот активів, коефіцієнти прибутковості".
Комунальні підприємства не орієнтовані на отримання прибутку, проте ці прибутки могли б поповнити бюджет Києва. І це ще не враховуючи того, що деякі з цих підприємств працюють зі збитками і потребують постійних фінансових вливань. Чи дійсно в КМДА нікого не цікавить можливість зміни цієї ситуації та демонстрація того, що можна досягти кращих результатів?
Шановні директори КП, невже вам не цікаво на справжньому конкурсі за участю міжнародних інституцій відібрати якісний склад наглядової ради, яка збільшить довіру до підконтрольного вам КП, внесе нові ідеї і стратегію розвитку, допоможе їх реалізувати і відтак залучити фінансову підтримку не у вигляді принизливих дотацій з бюджету, а у вигляді реалізації проєктів з міжнародними інституціями?
