Трансформуватися для збереження. Макрон підкреслює, що Європейський Союз опинився в критичній ситуації.
Перед виступом "Рамштайн" в Європейському Союзі почали активно обговорювати можливу загибель спільноти. Що саме відбувається і які наслідки це може мати, аналізує Gazeta.ua.
"Європейський Союз може зіткнутися з серйозними проблемами", - попередив президент Франції Емманюель Макрон під час форуму "Берлінський глобальний діалог". За його словами, мова йде не про фізичне зникнення, а про економічний крах, адже ситуація є дійсно тривожною: ЄС надто активно регулює ринки, але недостатньо інвестує, внаслідок чого втрачає конкурентоспроможність перед американськими та китайськими компаніями. Макрон вважає, що слабкими сторонами Євросоюзу є його залежність від експорту автомобілів до Китаю, від дешевих енергоресурсів з Росії та від надійності оборонної підтримки з боку США.
"Якщо ми не адаптуємося, через 5-10 років нам доведеться створювати стратегію для власного виживання," - вважає Макрон.
Напередодні колишній голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі в спеціальному звіті висловив тривогу щодо "поступової агонії", якщо ЄС не знайде способів укріпити своє представництво на глобальному ринку. За його оцінками, до можливого колапсу залишилося приблизно 4 роки.
Опосередковано про тривожну економічну ситуацію свідчать й очікувані перемовини президентки ЄК Урсули фон дер Ляєн з прем'єром Великої Британії Кіром Стармером. Хоча заявлено про економічну співпрацю Лондона з ЄС, Стармер категорично спростував повернення у митний союз чи об'єднання ринків.
Єврокомісія 2 жовтня ухвалила рішення про відстрочку реалізації плану збереження лісів під тиском Бразилії та США. Згідно з цим планом, передбачалася заборона на вивіз до Європи продукції з лісів, які були вирубані з 2020 року. У цьому контексті Велика Британія може стати контрвагою у напружених стосунках між Францією та Німеччиною. Президент Франції Еммануель Макрон заблокував угоду між ЄС та чотирма країнами Південної Америки, на якій наполягає канцлер Німеччини Олаф Шольц. Зустріч 1 жовтня не сприяла зняттю цієї напруги, і політики не змогли досягти згоди.
Президент Франції неодноразово висловлював критику на адресу Європейського Союзу та закликав до його реформування, однак вперше акцентував увагу на економічних питаннях. Важливо зазначити, що економічне благополуччя ЄС безпосередньо впливає на ситуацію в Україні. Наприклад, йдеться про кредит у розмірі 50 мільярдів євро, навколо якого точаться активні дискусії. Передбачалося, що ці кошти будуть компенсовані за рахунок "заморожених" російських активів. Гарантію видачі цієї позики надала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час свого нещодавнього візиту в Україну. У відповідь на тривожну заяву Макрона канцлер Шольц поспішив 3 жовтня запевнити, що фінансування буде забезпечено. Але чому ж він вперше за два роки вирішив зв’язатися з кремлівським лідером? Хоча обидві сторони це заперечили, напруга навколо "заморожених" активів могла стати вагомим приводом для такого дзвінка до Путіна.
Окрім фінансової допомоги, Європейський Союз також обіцяє постачання зброї та організацію навчальних місій. Міністр оборони Естонії Ганно Певкур зазначив, що це питання обговорюється на рівні НАТО. Він підкреслив, що ці місії не матимуть бойових завдань.
Навіть у своєму поточному стані підготовчі місії викликали заперечення з боку Угорщини. Міністр закордонних справ Петер Сіярто висловив занепокоєння, що це може призвести до збільшення ризику ескалації конфлікту. Натомість, напередодні, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив: "Невдовзі вся Європа буде виступати за мирне вирішення ситуації в Україні". Він зазначив, що Захід втрутився у конфлікт без належного розуміння обставин і вже починає усвідомлювати це.
Проте його твердження суперечать рішенням уряду Словаччини: згідно з даними журналістського розслідування, словацька сторона збільшила постачання зброї для України, хоча прем'єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово висловлював повну підтримку позиції Віктора Орбана. Якщо близький союзник угорського прем'єра діє в двох напрямках одночасно, то концепція антиескалаційної коаліції в межах ЄС, яку пропагує Обран, виглядає менш ймовірною. Крім того, Хорватія офіційно відмовилася від участі в будь-яких заходах НАТО, що стосуються забезпечення та підготовки України. Президент країни пояснив своє рішення тим, що війна не має видимих перспектив завершення, і що ситуація може вийти за межі України, тому він, як державний діяч, має оберігати свій народ.
В Україні відбувається активна сесія ПАРЄ та економічні обговорення за ініціативи Макрона, що, здається, готують ґрунт для екстреного засідання у форматі "Рамштайн", запланованого на 12 жовтня. В економічному контексті країни Європейського Союзу дійсно помітно розширюють свої зовнішні зв'язки в азійському напрямку: якщо Макрон провів зустріч з керівництвом Вірменії, то Шольц підписав угоду з лідерами Узбекистану та Казахстану.
Крім іншого, це може сприяти послабленню енергетичного тиску Росії, що, у свою чергу, дасть можливість Євросоюзу займати самостійну позицію по Україні. Але ця самостійна позиція поки що туманна. З одного боку, беззаперечна підтримка, з іншого - зволікання з поставками зброї й виділенням коштів. Тому участь президента США Джо Байдена у "Рамштайні" має конкретизувати і те, й інше. Відтак екстрене засідання 12 жовтня і спричинило хвилю дискусій.
Про підготовку до "Рамштайну" свідчать і розмови з новим генсеком НАТО Марком Рютте. Той у Брюсселі дав першу пресконференцію на новій посаді, у ході якої, зокрема, заявив: право України на самооборону не обмежується кордонами. Про безпеку нашої країни з Рютте говорив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський: сторони погодилися з проблемою порушення російськими БПЛА і ракетами кордонів країн-членів Альянсу, оскільки російські війська втрачають над ними контроль на підльоті до цих кордонів.
Отже, можемо припустити, що один зі "смаколиків" на "Рамштайні" буде у вигляді дозволу на збиття російських ракет і дронів над територією України. Частково це буде означати закриття неба над нашою країною з боку НАТО.
Щодо іншого, вочевидь, погодження тривають. У четвер, 3 жовтня генсек НАТО, після розмов із Сікорським та з держсекретарем США Ентоні Блінкеном по Україні несподівано прибув до Києва. Із Блінкеном, згідно офіційного повідомлення Держдепу, йшлося про "практичну реалізацію Програми допомоги й навчання безпеки НАТО для України".
У Києві, за словами президента Володимира Зеленського, генеральний секретар Альянсу обговорив питання підтримки України, зокрема виконання зобов'язань, ухвалених на липневому саміті, щодо зміцнення системи протиповітряної оборони. Зеленський також зазначив, що, посилаючись на досвід Ізраїлю, "знищення іранських ракет нічим не відрізняється від знищення російських".
"Україна ніколи не була так близька до НАТО", - зазначив Рютте, підкресливши у своєму першому візиті ключові пріоритети Альянсу, які були помічені та визнані в Києві.
Цікаво, що в той же час, коли Рютте здійснив символічний візит до Києва, відбулося часткове пом'якшення напружених відносин, що виникли під час Другої світової війни. 3 жовтня стало відомо, що українська сторона погодилася на ексгумацію жертв Волинської трагедії. У Польщі позитивно сприйняли заяву Українського інституту національної пам'яті, оприлюднену 2 жовтня, про намір розпочати пошукові роботи у Рівненській області наступного року.
Польське МЗС такий крок називає конструктивним, він став наслідком заяви міністра закордонних справ України Андрія Сибіги про необхідність розв'язати, як він сказав "отруйне питання для діалогу" двох країн.
