Вчені виявили джерело багатьох конфліктів: вони пояснили, яка небезпечна риса притаманна деяким особистостям.
Численні конфлікти, як невеликі, так і глобальні, часто виникають через упередженість однієї зі сторін. Для того щоб зрозуміти, як це впливає на окремих людей, науковці вирішили провести масштабне і своєрідне дослідження.
Останні дослідження показують, що люди, особливо ті, хто бере участь у конфліктах, таких як заворушення і контрпротести, часто вважають, що розуміють погляди тих, проти кого вони виступають. Однак ця впевненість часто виявляється помилковою. Науковці з'ясували, що перебуває в епіцентрі частих непорозумінь і розбіжностей двох сторін і те, як із цим можна боротися, пише The Conversation.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Нещодавно проведене дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, аналізувало, як люди класифікують оточуючих на "ін-групи" — тих, кого вони вважають схожими за світоглядом, і "аут-групи" — осіб, яких сприймають як відмінних. Ця класифікація базується на різноманітних факторах, таких як раса, релігія та політичні погляди. Незважаючи на усвідомлення того, що члени "ін-групи" можуть мати різні переконання, люди часто схильні до стереотипізації "аут-групи", вважаючи їх однорідними у своїх поглядах. Це призводить до поширених помилок в їхніх припущеннях, як зазначає авторка дослідження Брайоні Пейн, науковий співробітник Інституту психіатрії, психології та нейронаук Королівського коледжу Лондона.
Цю тенденцію було вивчено під час експерименту за участю 256 американських учасників, яких попросили передбачити переконання інших людей з різними політичними поглядами. Після викладення власної позиції з таких питань, як імміграція, учасників познайомили з людьми з протилежними поглядами і попросили передбачити їхню позицію з непов'язаних тем, таких як одностатеві шлюби. Результати показали, що учасники часто були впевнені у своїх прогнозах, але при цьому помилялися більш ніж у 60% випадків, коли передбачали переконання членів іншої групи.
Цікаво, що хоча вони точно оцінювали думки своїх однодумців, їхнє упередження щодо прогнозування поглядів представників іншої групи виявилося помилковим, але при цьому надзвичайно впевненим. Ця розбіжність ілюструє психологічний феномен, при якому люди переоцінюють свою здатність розуміти тих, хто має інші погляди. Обмежена та часто спотворена інформація про інші групи, здебільшого отримана з медіа або чуток, підживлює ці хибні уявлення, зазначає Пейн.
Як наслідок, ця хибна думка породжує недовіру та ворожість, що призводить до зниження емпатії та готовності співпрацювати з представниками інших груп. Другий експеримент показав, що коли людям повідомляли про їхні хибні припущення, їхні прогнози щодо членів інших груп поліпшувалися. Це говорить про те, що ознайомлення з точною інформацією про різноманітні погляди всередині аутгруп може допомогти зменшити стереотипи та покращити розуміння між різними членами суспільства.
Результати цього дослідження мають важливе значення в умовах сучасного світу, який дедалі більше піддається поляризації. Неправильне сприйняття та стереотипи стосовно представників різних груп можуть спричинити розподіл у суспільстві, знижуючи рівень довіри та співпраці між різними громадами. Щоб подолати ці розбіжності, вчені вважають, що людям потрібно ознайомитися з різноманітними точками зору, що сприятиме розвитку емпатії та зменшенню поляризації.
Раніше видання Фокус повідомляло про дослідження, у якому вчені аналізували, як люди користуються гіфками для створення своїх профілів. З часом популярність GIF-формату продовжує зростати, охоплюючи навіть старші вікові категорії. Ці анімовані зображення чудово передають комічні моменти, дозволяючи користувачам виражати свої емоції та зміцнювати стосунки з іншими.
Також Фокус писав про те, як вивести брехуна на чисту воду. Правда і брехня можуть звучати однаково правдоподібно, поки у брехунів є можливість обміркувати те, що вони хочуть сказати, тому важливо обмежити цю можливість.
