Чому призначення нового прем'єр-міністра Франції стало вигідним "прибічникам Путіна"

7 вересня десятки тисяч (а за даними організаторів - сотні тисяч) французів вийшли на масові протести проти призначення прем'єр-міністром Франції 73-річного "голліста" Мішеля Барньє.

На акцію протесту вийшли підтримувачі лівих політичних сил, які під час останніх виборів об'єдналися в рамках блоку "Новий народний фронт" (ННФ).

Блок хоч і не отримав більшості мандатів, проте посів перше місце на виборах та має найбільшу парламентську фракцію. Саме тому ліві переконані, що президент Емманюель Макрон не мав іншого вибору, аніж призначити головою уряду кандидатку від ННФ Люсі Касте.

Але, президент вирішив інакше. І ліві звинувачують його у змові з представниками ультраправої партії Марін Ле Пен.

Досліджуючи, наскільки ці звинувачення є обґрунтованими і які можливі ризики вони можуть створити для України, зверніть увагу на статтю редактора "Європейської правди" Юрія Панченка. У матеріалі йдеться про флірт з Марін Ле Пен: як Макрон обрав нового прем'єра Франції та які наслідки це рішення може мати. Пропонуємо короткий виклад цієї статті.

Після того, як ініціатива президента Франції Емманюеля Макрона щодо створення великої коаліції навколо "макроністів" виявилася невдалою, він змушений був впровадити запасний план.

Він раптово оголосив про призначення на пост голови уряду політика, який не лише не був у списку кандидатів на цю посаду, але й буквально напередодні жорстко критикував Макрона, характеризуючи його стиль управління як "ізольований і пихатий".

Сучасна зміна на посаді голови уряду має символічне значення: наймолодший прем'єр Франції Габріель Атталь (35 років) передає свої повноваження найстаршому з них.

Однак у пропозиції Мішеля Барньє є значно більш суттєві аспекти, ніж просто вік.

"Європейська правда" вже провела глибокий аналіз позицій нового прем'єр-міністра Франції щодо України та російсько-українського конфлікту. У двох словах, він завжди відстоював територіальну цілісність України, але до початку повномасштабного вторгнення виступав за зменшення санкцій проти Росії.

Супротивники Барньє характеризували його думки як такі, що мають схожість з ультраправими поглядами.

Ілюстративний випадок: призначення нового прем'єр-міністра викликало серйозне занепокоєння серед французької ЛГБТ-спільноти. Вони нагадали, що ще в 1981 році, коли у Франції остаточно скасували кримінальну відповідальність за одностатеві стосунки, молодий депутат Барньє висловився проти цієї ініціативи.

Безумовно, в даний час не слід очікувати суттєвих змін у правах ЛГБТ-спільноти. Щодо мігрантів, то Мішель Барньє підтримує значне посилення заходів контролю за міграційними процесами.

Блок лівих партій "Новий народний фронт" категорично відмовляється від будь-якої співпраці з новим урядом і заявляє про намір підтримати вотум недовіри.

І тоді виникає наступне питання: на підставі чого Макрон впевнений, що цей уряд переживе вотум недовіри? І тут можлива лише одна відповідь - дуже схоже, що це призначення було результатом домовленостей з "Національним об'єднанням".

Цю інформацію чітко підтверджують у ННФ. А перші виступи нового прем'єра лише зміцнюють ці обвинувачення.

Отже, "Національне об'єднання" можна вважати основним тріумфатором прем'єріади.

Чи можуть виникнути труднощі для України в цій ситуації?

На даний момент виглядає так, що партія Ле Пен має намір підтримати ініціативи нового уряду, спрямовані на посилення міграційного контролю. Проте, чи є ймовірність, що згодом вона почне ставити питання про перегляд політики допомоги Україні?

На щастя, в короткостроковій перспективі цей ризик є дуже низьким.