Для реалізації кліматичних цілей Україні необхідні інноваційні підходи, зазначає експертка.
У часи повномасштабного військового конфлікту Україні необхідно імплементувати інноваційні підходи та технології, а також здійснювати ривковий розвиток, аби реалізувати свої кліматичні цілі до 2030 року.
Таку позицію озвучила Олена Павленко, президентка аналітичного центру DiXi Group, в інтерв'ю для Укрінформу.
"Кліматичні цілі, що відповідають членству в ЄС, дуже амбітні. У 2030 році з нас ніхто не буде знімати цих зобов'язань. І чим більше у нас втрат і руйнувань через війну, чим більше викидів - тим стратегічніше і креативніше ми маємо думати, як у 2030 році досягти рівня членів ЄС", - сказала Павленко.
Вона зазначила, що Україні необхідно впроваджувати інноваційні підходи для досягнення кліматичних цілей в рамках євроінтеграції, оскільки традиційні технології не відповідають потребам нашої країни.
"Грубо кажучи, нам потрібно переходити від лінійних телефонів до 5G одразу. І по енергетиці, і по клімату", - вважає експертка.
Вона зазначила, що DiXi Group має намір співпрацювати з певними університетами, які розробляють інноваційні технології, що відрізняються від існуючих на ринку.
Павленко підкреслила, що для реалізації нових технологій необхідно знайти зовнішні фінансові ресурси. Окрім того, щоб привернути іноземних інвесторів, Україні слід створити відповідні умови: забезпечити прозорість, активну боротьбу з корупцією та впровадити реформовану судову систему.
Як повідомлялося, для реалізації нещодавно затвердженого Національного плану з енергетики та клімату та забезпечення "зеленого переходу" економіки Україні в найближчі 10 років знадобиться 140 млрд євро.
У червні уряд України затвердив розпорядження під назвою "Схвалення Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року". Цей документ був створений з урахуванням норм та регламентів Європейського парламенту і Ради ЄС, що стосуються управління Енергетичним союзом та заходів щодо пом'якшення змін клімату. Серед ключових завдань Національного плану - зменшення викидів парникових газів на 65% у порівнянні з показниками 1990 року, досягнення частки відновлювальних джерел енергії на рівні 27% в загальному кінцевому енергоспоживанні, а також забезпечення диверсифікації джерел і маршрутів постачання енергоресурсів з метою обмеження частки одного постачальника до 30%.