Ми вирушили до одного з центрів, де надають допомогу людям, які пережили полон. І стали свідками справжнього дива.

Журналістка була вражена ставленням до близьких людей.

Ми вирушили до одного з центрів, де допомагають людям, які пережили полон. Я була вражена їхньою чудовою комунікацією.

До членів родини, які, звичайно, прагнули зустрітися зі своїми близькими, підійшов офіцер. Він представився і озвучив точний час, коли вони зможуть побачити свою рідну людину. Він попросив, щоб зустріч не займала занадто багато часу. "Розпочнімо з 15 хвилин," — додав він, — "потім у вас буде ще чимало часу."

Він розповів родичам, де вони можуть поїсти, поки чекають, отут смачна кава, а тут смачна піца. А ось тут вам буде цікаво поки прогулятися і відпочити та видихнути перед такою довгоочікуваною зустріччю.

Він висловлювався спокійно і задавав адекватні запитання. Коли спілкувався з родичами, то зазначав, що, незважаючи на те, що їхня сім'я наразі перебуває в піднесеному настрої, "може скластися враження, що ваша близька людина не відчуває радості, але насправді їй може бути важко виражати свої почуття. Зустріч з вами приносить велику радість, проте водночас є й значним джерелом стресу".

"Йому можуть бути некомфортні ваші обійми, але це не означає, що він вас не любить"

"Надайте йому трохи часу."

Дівчина, що заплакала, привернула його увагу, тому він викликав психолога. Психолог вже чекав неподалік. І всього за десять хвилин дівчина вже сяяла усмішкою.

Він запросив їхнього колегу, який пережив полон і тепер допомагає тим, хто був звільнений. Він зазначив: "Це наш герой, він знає, через що пройшов. Якщо вам потрібні рекомендації щодо того, як діяти в цій ситуації, він готовий поділитися своїм досвідом".

"Ви матимете можливість ознайомитися з їхнім способом життя та місцями, де їм надають медичну допомогу, але наразі не варто приносити..." і перерахувати важкі страви, солодкі напої та інше.

Він нічого не перешкоджав. Проте давав поради. Підтримував. Виявляв розуміння. Роз'яснював ситуацію.

Він надав своїм близьким відчуття спокою та ясності. Просте керівництво і шана.

Це було абсолютно вірно і вкрай важливо.

Я висловлювала йому глибоку вдячність за те, як він виконує цю роботу, адже впоратися зі своїми емоціями — це справжній виклик.