На оккупированных территориях юга Украины наблюдается серьезная засуха: крупнейшие водоемы истощаются, а реки постепенно исчезают, по информации Центра журналистских расследований.

В течение последних двух месяцев осени в оккупированных регионах юга Украины наблюдается критическая нехватка пресной воды. Реки стремительно пересыхают, а водохранилища и пруды в Запорожской, Херсонской областях и Крыму теряют свои объемы.

Наприклад, у Бердянську водопостачання обмежують двічі на день через різке зниження рівня річки Берда, а в Криму найбільші водосховища вже висохли.

Бердянське водосховище, розташоване на річці Берда, є єдиним джерелом питної води для великого міста з чисельністю населення у кілька тисяч. Супутникові спостереження демонструють, що водойма почала швидко міліти з вересня, і наразі рівень води опустився до критично низького значення у 19 метрів, продовжуючи зменшуватися на 1-2 сантиметри щодня.

І це не єдина проблемна ділянка, обміління також спостерігається вище за течією, в районі Стародубівки. Наразі загарбники змушені вдаватися до екстрених заходів -- запроваджувати погодинні відключення води, знижувати тиск в міських мережах.

Екологи зазначають, що така ситуація може призвести до незворотних наслідків для екосистеми регіону. Надмірна експлуатація Бердянського водосховища, особливо в умовах посушливої осені, створює загрозу для всього водного балансу території. У навколишніх селах усі ставки так же стрімко міліють, втім, як і по всьому Північному Приазов'ю.

На відстані 50 кілометрів на схід від водойми на річці Берда спостерігається подібна ситуація на Старокримському водосховищі, яке живить річку Кальчик, що забезпечує водою Маріуполь. Рівень води знижується, і практично в усіх ставках у радіусі 100 кілометрів навколо окупованого міста Марії також фіксується падіння води.

Пересихання річок Приазов'я і нестача прісної води напряму впливає на екологію Азовського моря, в якому за останні роки в рази підвищується солоність, а разом із нею - кількість медуз.

На території Запорізької області протікає 65 річок. До південної групи входять такі річки, як Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозоватка, Джекельня, Домузла, Корсак та інші — всього їх налічується 40. На початку 2024 року окупаційна адміністрація запустила кампанію з розчищення річок, активно просуваючи її через свої пропагандистські канали.

"Обидва міністерства – Мінекології та Мінприроди – наразі виділяють фінансування для розробки програм комплексного оздоровлення Азовського моря. Приоритетом є очищення малих річок, які впадають у море, оскільки вони відіграють важливу роль у підтриманні екологічного балансу прісної води", – зазначив у березні 2024 року Євген Балицький, гауляйтер ТОТ Запорізької області, під час свого виступу перед пропагандистами.

Фінансування, отримане від російських структур, дозволило місцевим колабораціоністам провести роботи з розчистки трохи більше 20 кілометрів на трьох річках: Домузлі, Малому Утлюку та Обіточній. Проте загальна довжина малих річок у Запорізькій області складає близько 2 400 кілометрів, і більшість із них розташовані на територіях, що знаходяться під окупацією.

Сучасне висушення південних територій є наслідком злочинних дій російських загарбників. До вибуху Каховської ГЕС у червні 2023 року основне водопостачання Бердянська здійснювалося саме з цього водосховища. Після терористичного акту окупаційна адміністрація змушена була повністю перейти на водозабір з річки Берди, що призвело до її надмірної експлуатації.

Ситуація ускладнюється жахливим станом водопровідних систем у місті, зношення яких, за даними самих окупантів, досягає 95%. У той же час, підроблена влада не володіє ані достатніми ресурсами, ані реальними можливостями для комплексного вирішення цієї проблеми.

"Вода, що надходить зі свердловин, має значно вищу якість і позитивно вплине на загальний стан водопостачання для мешканців Бердянська", - зазначив гауляйтер Олександр Сауленко у коментарі для медіа в жовтні 2024 року.

Дуже схоже, що "для картінки" та подальшої імітації бурхливої діяльності окупаційна влада Запорізької області в жовтні створила так зване муніципальне унітарне підприємство "Південний груповий водовід", керівником якого призначила місцевого зрадника Миколу Миколайовича Матвійчука. На сьогодні відомо, що на балансі організації перебувають шість свердловин у Якимівському районі та насосна станція, які мають забезпечувати водопостачання для шести тисяч мешканців.

"У населених пунктах тимчасово окупованого півдня області практично відсутня питна вода. Окупанти обіцяли створити свердловини, проте змогли задовольнити лише 10% потреб місцевих жителів. Через це люди страждають від нестачі водопостачання", - зазначив голова Запорізької обласної державної адміністрації Іван Федоров у вересні 2024 року, коментуючи ситуацію з водою на територіях, що підлягають окупації.

Окупована Херсонщина від теракту на Каховській ГЕС постраждала найбільше і досі оговтується від наслідків влаштованого Росією екоциду. По всьому регіону є гострий дефіцит питної води, не кажучи вже про сільськогосподарські потреби. В березні 2024-го гауляйтер Сальдо озвучив чергові фантазії про часткове переобладнання русла Північно-Кримського каналу, розбивши його на озера або ставки, в яких зберігатиметься вода з артезіанських свердловин. У червні він вже анонсував, що за 60 млрд. рублів з Каланчацького лиману за два наступні роки зроблять одне з основних джерел прісного водопостачання на південному заході Херсонської області. Водночас, навіть російські так звані експерти визнають, що запаси підземних вод и близько не зможуть замінити Каховське водосховище.

"На жаль, це неможливо, оскільки кількість води, яку можна видобути зі свердловин, не йде в жодне порівняння з обсягами, доступними в Каховському морі. У цьому водосховищі міститься 18 кубічних кілометрів води, що еквівалентно 18 мільярдам тонн. Для звичайної людини важко усвідомити такі масштабні цифри, вони виходять за межі нашого сприйняття. Якщо взяти до уваги, що тонна дорівнює тисячі кілограмів, а середня вага людини коливається в межах 80-90 кілограм, то навіть одна тонна виглядає вражаюче. Отже, ні, це не можливо", - підкреслив 5 липня 2024 року Іван Лізан, голова аналітичного бюро та аналітик проекту "СОНАР-2050", у розмові з місцевими журналістами.

Врешті, про які нові озера та ставки фантазує Сальдо, якщо не в змозі зберегти існуючі. У травні гауляйтер звітував про порятунок водойми в селищі Іванівка, а в червні пропагандисти вже зняли цілий сюжет про ставок - чи не найбільшу гордість місцевих мешканців. Як видно на супутникових знімках, цей штучний басейн почав засихати в липні і станом на кінець жовтня води в ньому не залишилось.

Нетипова осіння посуха 2024 року, звісно, не оминула окуповану Херсонську область. Серед іншого висохли озера Чорнянки, найбільше з яких мало площу понад 2 квадратних кілометри, майже зникли схожі водойми в селищі Бехтери, обміліли ставки в Нижніх Сірогозах, Новоолександрівці та знамените Рожеве, або Лемурійське озеро.

В Криму проблеми з водопостачанням тривали протягом восьми років російської окупації. Проте після захоплення Херсонщини у 2022 році з'явилася можливість отримувати воду з Північно-Кримського каналу, що призвело до певного поліпшення завдяки краденій дніпровській воді. Однак ситуація стала критичною після того, як російські терористи підірвали греблю Каховської ГЕС.

У Тайганському водосховищі більше не має запасів води, які можна вважати корисними.

Пересохле дно водосховища заросло колючими бур'янами. Тепер мало шансів, що воно відновиться наступного року, оскільки зможе наповнюватись лише в тому разі, якщо як мінімум на 80% заповниться Білогірське водосховище, а вже звідти самопливом по каналу піде наповнення Тайганського водосховища.

"Це літо виявилося надзвичайно посушливим; згідно з середньорічними метеорологічними даними, воно напевно одне з найпосушливіших за останнє десятиліття. Опадів не було, і, звісно, рівень підземних вод знизився", - зазначила в жовтні 2024 року Ольга Славгородська, самопроголошений "міністр екології та природних ресурсів" окупаційного уряду Криму.

На даний момент Білогірське водосховище також майже не має корисного обсягу. З огляду на прогнози щодо посушливих умов у наступному році, існує значна ймовірність того, що водоймище не зможе досягти необхідного рівня води до травня 2025 року.

Нестача води в сухі літні та осінні місяці не лише спричинила зменшення врожаю, але й поставила під загрозу виживання тваринництва на півострові.

"Виробництво молока у Криму я не випадково назвав для нас не найпростішим. Ми дуже спекотний регіон. Відсутність води з Північно-Кримського каналу поставила взагалі тваринництво у Криму під дуже велике питання - давайте говорити чесно та відверто", - заявив нещодавно т.з. "міністр сільського господарства" окупаційного уряду в Криму Денис Кратюк.

Через пересихання річок приплив води до Партизанського та Чорноріченського водосховищ припинився, повідомляло Кримське управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища в огляді про стан річок у серпні 2024 року.

На супутникових знімках помітно, що вдвічі зменшилось Керченське водосховище, Фронтове, почали міліти Загорське і Аянське, пересихають річки на півночі півострова.

"Сьогоднішні умови дозволяють говорити про те, що відновлення подачі води до Північно-Кримського каналу в найкоротший термін можливе і дуже швидко та ефективно. Тому загалом жодна водна блокада Криму не загрожує, тими заходами, які були вжиті "до", можна сказати, що вони були для забезпечення принаймні побутових потреб достатніми," - гауляйтер Аксенов виступав у грудні минулого року, а в жовтні цього вже звернувся до аграрного віце-премʼєра Дмітрія Патрушева з проханням підтримати створення в Криму двох нових водосховищ: для Алушти на 8,5 млн. кубометрів води та для Ялти -- на 5,5 млн. кубометрів. Проект потягнув на 22 мільярди рублів. Водночас на півострові продовжують буріння свердловин, як вони це робили в попереднє десятиліття, виснажуючи підземні запаси.