Обіцяли розкішні перспективи для Штатів. Яким чином ініціативи Трампа і Харріс вплинуть на економіку США та глобальний ринок?
5 листопада у США проходили вибори нового президента, де змагалися кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп та кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс. На момент 7:00 ранку за київським часом попередні дані виборів вказують на лідерство Трампа. За інформацією видання The New York Times, шанси на перемогу для нього оцінюються в 91%.
Попри чимало зовнішньополітичних викликів, таких як війна в Україні та на Близькому Сході, ключовими для американців були саме внутрішні проблеми, зокрема - стан економіки.
Це абсолютно зрозуміло, адже практично кожен виборець на власному досвіді відчув рекордні темпи інфляції, які не спостерігалися протягом останніх десятиліть. Додатково, все більше американців стикаються з труднощами у придбанні власного житла, яке стало не лише важливою складовою "американської мрії", а й недосяжною розкішшю, особливо для молодих сімей.
Кожен з кандидатів у президенти присвятив розв'язанню цих проблем левову частку своїх політичних обіцянок. Щоправда, їхні підходи кардинально відрізняються та матимуть відчутний вплив не лише на економіку США, але й на економіку світу.
Яку економічну політику задекларували Трамп та Гарріс? Та як на попередні результати американських виборів реагують фінансові ринки?
Протягом останніх двох років фінансові ринки прискіпливо спостерігали за намаганнями Федеральної резервної системи (ФРС) США віднайти баланс між бажаннями побороти високу інфляцію та не допустити падіння економіки. І схоже, що американському центральному банку це таки вдалося.
Згідно з опублікованими статистичними даними, валовий внутрішній продукт США демонструє стабільне зростання приблизно на 3% щорічно, рівень безробіття залишається на низькому рівні (4%), а заробітні плати зростають швидшими темпами, ніж інфляція. Однак позитивні макроекономічні показники не стали вирішальним чинником, що впливає на настрої виборців.
Опитування показують, що більшість американців відчувають, що їхній економічний стан протягом останніх років погіршився, а близько 70% виборців взагалі вважають, що країна рухається у неправильному напрямку.
Ключова проблема, яка найбільше тисне на добробут американців - інфляція. Щорічні темпи росту цін у 2021-2022 роках сягнули 6-9%. Для пересічних американців, які звикли до інфляції на рівні 2-3%, це стало відчутним ударом.
Поточна хвиля інфляції бере свій початок у 2020 році, коли через пандемію COVID-19 були введені карантинні обмеження. У той час американський уряд і Федеральна резервна система активізували великомасштабні програми монетарного стимулювання з метою підтримки економіки. Іншими словами, у США почали активно "друкувати" гроші, які спочатку були інвестовані у фондовий ринок, згодом потрапили на ринок сировин, а врешті-решт призвели до підвищення цін у супермаркетах.
Підживлювали цей процес і геополітична напруженість у відносинах Вашингтона та Пекіна, пошкоджені пандемією логістичні ланцюжки та російське вторгнення в Україну. Останнє спровокувало стрибок глобальних цін на продовольство та енергоносії.
Щоб боротися з інфляційними процесами, Федеральна резервна система (ФРС) почала підвищувати основну процентну ставку. Це призвело до збільшення витрат на запозичення для уряду, а також вплинуло на кредитні ставки як для підприємств, так і для населення. Особливо це торкнулося вартості іпотечних кредитів.
Зростання вартості кредитів на житлову нерухомість співпало зі значним підвищенням цін на ринку. Згідно з останніми даними Федерального резервного банку Сент-Луїса, середня ціна на продані будинки в США з 2020 року піднялася на 35%, досягнувши 500 тисяч доларів.
Зросли також ціни на оренду житла. Витрати на оренду перевищують 30% доходів для більше ніж 22 мільйонів американських домогосподарств, а ще 12,1 мільйона родин витрачають на житло понад половину свого бюджету, згідно з дослідженням Гарвардського університету.
Власне житло, яке колись було основою "американської мрії", перетворилося на розкіш, особливо для молодих американських родин. При цьому багато американців вірять, що економіка перебуває у стані рецесії попри те, що статистичні дані вказують на протилежне.
На цьому тлі у соціальних мережах набув популярності тренд "silent depression" ("тиха депресія"), у якій молоді американці скаржаться, що наразі стан економіки Штатів навіть гірший, ніж під час Великої депресії 1929-1930-х років. Зокрема, через недоступність таких речей, як автомобіль або власне житло.
Отже, не є несподіваним, що економічна стратегія займала центральне місце в усій передвиборчій кампанії. Обидва претенденти обіцяли громадянам США поліпшити їх фінансове становище. Проте, їхні підходи до реалізації цього "поліпшення" суттєво відрізняються один від одного.
Основним елементом економічних стратегій обох претендентів є система оподаткування. Це зовсім не випадково, адже в 2025 році закінчується дія податкових пільг, запроваджених законом про зниження податків і створення робочих місць (Tax Cuts and Jobs Act або TCJA), прийнятим під час попереднього президентства Трампа, який істотно зменшив податкові ставки для підприємств і громадян.
Незважаючи на критику, що найбагатші американці отримали найбільшу вигоду, адміністрація Джо Байдена не скасувала та не пересмотріла податкові пільги, введені раніше. Тепер новообраному президенту потрібно вирішити, чи продовжувати дію Закону про зниження податків і створення робочих місць (на що натякає Трамп), чи внести зміни в податкову політику, зосередившись на підтримці найбільш уразливих верств населення, як пропонує Гарріс.
Хай там як, проте пропозиції обох кандидатів можуть дорого обійтися американській економіці. За розрахунками Комітету за відповідальний федеральний бюджет (неприбуткової та позапартійної організації), економічний план Гарріс призведе до зростання розміру боргу США на 3,95 трлн дол., а Трампа - на 7,75 трлн дол. у період до 2035 року.
І хоча погляди кандидатів в президенти на податкову політику США кардинально відрізняються, у них є один спільний знаменник - обіцянка звільнити від оподаткування "чайові".
Податкова стратегія Камали Гарріс передбачає збільшення податкових ставок лише для найбільш заможних американців, які мають річний дохід понад 400 тисяч доларів. Це свідчить про те, що для людей з меншими доходами податкові зобов’язання залишаться незмінними, а також будуть продовжені податкові пільги, введені у 2017 році.
Гарріс планує збільшити податок на приріст капіталу, який стягується з доходів від продажу цінних паперів та інших активів, з 20% до 28%. Крім того, податок на прибуток корпорацій буде підвищено з 21% до 28%. Віцепрезидентка також має намір ввести "податок на мільярдерів", який буде сплачуватися особами, чия чиста вартість активів перевищує 100 мільйонів доларів.
В свою чергу, вона планує ввести податковий кредит на дітей до 18 років у сумі 3600 доларів, а також додатковий кредит у розмірі 6000 доларів для малюків у сім'ях середнього класу та з низькими доходами в перший рік їхнього життя.
Податковий кредит - це величина, що дозволяє платникам податків зменшити свої фінансові зобов'язання перед державою. Камала запевняє, що якщо загальна сума податкових зобов'язань буде нижчою за величину податкового кредиту, громадяни зможуть отримати "зайві" кошти, які держава їм пробачила, у вигляді готівки.
Віцепрезидентка США оголосила про намір заборонити необґрунтоване підвищення цін на продукти в супермаркетах. Щоб подолати кризу на ринку нерухомості, вона планує активізувати будівництво нових житлових об'єктів через податкові пільги, а також запропонувати американцям, які вперше купують житло, податковий кредит у розмірі 6 тисяч доларів та початковий внесок у 25 тисяч доларів.
Кандидат, який представляє Республіканську партію, пообіцяв продовжити дію Закону про зниження податків і створення робочих місць (TCJA) та навіть ініціювати ще більш значне зниження корпоративних податкових ставок. Трамп пропонував зменшити податок для певних компаній з нинішніх 21% до 15%.
Замість цього 45-й президент США пропонує ввести нові мита на всі імпортовані товари з різних країн у межах 10-20%. Для китайських товарів ставка може досягати 60%, а компаніям, які вирішать перенести своє виробництво з США в Мексику, Трамп погрожує запровадити мито у розмірі 100-200%. Зокрема, у вересні він висловив свої погрози щодо виробника сільськогосподарської техніки John Deere.
Серед побічних ефектів такої політики експерти називають потенційне підвищення цін для простих американців через значне здорожчення імпорту, а також скорочення обсягів американського експорту через те, що інші країни запровадять мита на американські товари у відповідь.
Трамп вперше висунув ідею звільнити "чайові" від оподаткування, але на відміну від Гарріс, його пропозиція також передбачає звільнення від податків доходів за понаднормову працю. Однак таке рішення може мати наслідки в майбутньому, оскільки працівники можуть опинитися з меншими соціальними виплатами, включаючи пенсії.
Щоб підтримати звичайних американців у часи кризи вартості життя, республіканець запропонував дозволити вирахування сплачених відсотків за автокредитами з оподатковуваного доходу. Для покращення умов для людей похилого віку він пообіцяв запровадити податкові пільги для тих, хто надає їм догляд на дому. Крім того, Трамп висловив намір встановити максимальну ставку по кредитах на рівні 10%.
Кандидат-республіканець має намір боротися з високими цінами шляхом активізації видобутку нафти в США. Він вважає, що цей підхід допоможе знизити витрати на паливо та зменшити витрати на транспортування товарів. Щоб знизити ціни на житло, Трамп планує зменшити кількість необхідних дозволів для будівництва, спростити бюрократичні процедури та звільнити частину федеральних земель для реалізації великих будівельних проєктів.
Ще одна зобов'язання Трампа, орієнтоване на вирішення проблеми зростання вартості життя, полягає у проведенні широкомасштабної депортації нелегальних мігрантів. Основна ідея цього заходу полягає в тому, що мігранти збільшують попит на житлові приміщення та оренду, а також на різноманітні товари та послуги, що, в свою чергу, сприяє підвищенню цін.
Цікаво, що багато виборців вважають, що Трамп здатний ефективніше справитися з економічними викликами, ніж Харріс. На їхню думку, "він має бізнесовий підхід" (майже як господар).
Проте, якщо подивитися на історичну перспективу, то за президентів-демократів економіка США зростала набагато вищими темпами, аніж за республіканців. Згідно з дослідженням Прінстонського професора Алана Блайндера, середній темп росту економіки США за каденцій демократів становить 4,3% на рік, в той час як за республіканців - 2,5%.
Крім того, згідно з розрахунками журналістів DW, під управлінням президентів-демократів рівень безробіття в США знижується в середньому на 0,8%, тоді як під час президентства республіканців він, навпаки, зростає на 1,1%. Ще варто зазначити, що 9 з 10 останніх економічних спадів розпочиналися за президенства республіканців.
Напередодні виборів фінансові ринки ставили переважно на кандидата-республіканця. Зокрема, через його план знизити ставку корпоративного податку, а також через те, що його опонентка навпаки обіцяла підвищити податки, зокрема на доходи від продажу акцій. Тож з перемогою Гарріс аналітики очікували на незначну корекцію ринків.
Крім того, існує думка, що обрання Трампа може сприяти укріпленню долара. Його ініціатива підвищення мит на імпорт може викликати зростання цін, що, в свою чергу, змусить Федеральну резервну систему призупинити пом'якшення монетарної політики. Як наслідок, процентні ставки в США залишатимуться високими значно довше, ніж це передбачалося раніше.
Початкові дані голосування свідчать про те, що республіканський кандидат має більші шанси на успіх. Станом на ранок 6 листопада індекс долара, що відображає вартість американської валюти порівняно з іншими світовими валютами, зріс на 1,14%.
Основні фондові індекси США також демонструють позитивну динаміку. Індекс S&P 500, який представляє 500 найбільших американських компаній, піднявся на 1,2%. NASDAQ, що складається виключно з технологічних компаній, зріс на 1,4%, тоді як індекс Dow Jones збільшився приблизно на 1%.
Акції Tesla, компанії Ілона Маска, який відкрито висловлював підтримку Трампа, піднялися на 3,5%. У той же час ціни на нафту реагують на попередні результати виборів незначним зниженням: вартість нафти марки Brent зменшилася приблизно на 1,2%. На фоні цього криптовалюти, які Трамп обіцяв легалізувати, демонструють зростання: Bitcoin виріс на понад 9%, досягнувши нового історичного максимуму в 74 тисячі доларів, а Ethereum піднявся на 7,2%.
