Наше минуле: що можна побачити на звороті української гривні - На пенсії
Друге вересня знаменує собою день народження гривні. Саме цього дня, 28 років тому, була здійснена грошова реформа, в результаті якої карбованці були замінені на національну валюту — гривню.
Чи помічали ви, що на звороті кожної гривні зображені визначні пам'ятки та знакові місця України? Давайте розглянемо детальніше, які саме об'єкти там представлені.
На зворотному боці банкноти номіналом 1 гривня зображено місто Володимира, яке заснував князь Володимир Великий наприкінці X століття. Це укріплене місто стало осередком політичного, економічного та культурного життя Київської Русі, виступаючи яскравим символом сили та величі стародавнього Києва.
Цікавий факт: На монеті номіналом 1 гривня, випущеній у 1992 році, можна побачити зображення Херсонеса Таврійського, що нині знаходиться в межах сучасного Севастополя. Це античне місто, засноване греками в IV столітті до нашої ери, було важливим торговельним, культурним та політичним центром свого часу. Херсонес увійшов до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. На жаль, російські загарбники навмисно завдали шкоди цій історичній пам'ятці.
Купюра номіналом 2 гривні демонструє зображення Софійського собору в Києві, одного з найвидатніших архітектурних пам'яток Київської Русі. Побудований у XI столітті під час правління князя Ярослава Мудрого, цей собор став символом духовного зростання держави. Усередині собору збереглася унікальна мозаїка Богоматері Оранти з піднятими вгору руками, що символізує молитву за весь народ. За легендою, поки цей образ зберігається в соборі, Київ і Україна залишатимуться непереможними.
На зворотному боці п'ятигривневої купюри зображено Іллінську церкву, розташовану в Суботові, Черкаської області. Ця церква значуща в історії національно-визвольного руху, оскільки тут похований Богдан Хмельницький. За переказами, на стінах споруди можна побачити сліди від шабель та куль, що залишилися з того часу. Крім того, Іллінська церква є цінною архітектурною пам'яткою епохи Гетьманщини, яка збереглася майже в первісному вигляді.
Зображення Києво-Печерської лаври на банкноті у 10 гривень підкреслює важливість цього духовного осередку, заснованого в 1051 році. Лавра стала ключовим релігійним і культурним центром Київської Русі, а згодом і всієї України. Саме тут було створено один з найстаріших літописів -- "Повість минулих літ".
На банкноті номіналом 20 гривень зображено Львівський оперний театр, який є важливим символом культурної спадщини України. Цей театр бачив на своїй сцені виступи видатних особистостей сучасності та минулого, таких як Соломія Крушельницька. Спорудження театру велося з 1897 по 1900 роки під керівництвом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. Під будівлею театру збереглися середньовічні тунелі та споруди стародавнього Львова.
Архітектурна споруда, яка зображена на банкноті в 50 гривень, уособлює значущий період в історії України — це будівля Центральної Ради Української Народної Республіки. Установлена у 1917 році, саме вона першим офіційним органом влади 22 січня 1918 року проголосила незалежність УНР. Цікаво, що деякі частини інтер'єру будівлі залишилися майже незмінними з того часу.
На купюрі номіналом 100 гривень зображено Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Заснований у 1834 році як Київський університет Святого Володимира, університет підкреслює значення освіти і науки для розвитку країни. В його стінах навчалося багато видатних особистостей, серед яких сам Тарас Шевченко та лауреати Нобелівської премії. До речі, за легендою, червоний колір будівлі приносить удачу студентам під час іспитів.
На банкноті вартістю 200 гривень зображена Башта Луцького замку, що є однією з найдавніших і найважливіших оборонних споруд України. Її історія сягає більше тисячі років, і вона має тісний зв'язок з видатною українською поетесою Лесею Українкою, яка провела частину свого дитинства в цьому місті.
На купюрі номіналом 500 гривень зображено Києво-Могилянську академію, одну з найстаріших і найзначніших освітніх установ України та Східної Європи. Заснована в 1615 році, академія була важливим центром культурного і наукового життя. Викладання було за європейською системою, що включало гуманітарні науки, філософію, теологію та математику.