Посол Великої Британії Мартін Гарріс зазначив, що Росія не демонструє жодних ознак готовності до досягнення справедливого миру.

Досліджуйте теми завершення війни, інтеграції України в НАТО, планів президента Зеленського на досягнення перемоги, а також концепції "столітньої угоди". Ознайомтеся з настроями британців та українською мовою в розширеному інтерв'ю посла Великої Британії в Україні Мартіна Гарріса, яке підготувало РБК-Україна.

Протягом найближчих кількох тижнів і місяців можуть виникнути відповіді на низку важливих запитань, що стосуються війни: Чи завершиться вона у 2025 році? Які умови будуть для цього? Чи отримає Україна запрошення, а потім і членство в НАТО? Яким чином це може відбутися?

Ці питання були адресовані Мартіну Гаррісу, послу одного з наших основних партнерів — Великої Британії — і редакцією РБК-Україна. У своїх відповідях Гарріс демонстрував дипломатичну обережність. Зокрема, він відмовився "спекулювати" на темі ймовірності "гібридного" вступу України до НАТО.

У відповідь на запитання, посол незмінно підкреслював, що мир повинен бути "справедливим" та "стійким". Він також звернув увагу на майбутні вибори в США, адже від політики нової адміністрації Білого дому значною мірою залежатиме, як саме відбуватиметься завершення конфлікту. "Ми будемо підтримувати Україну під час усіх етапів зміни влади в Вашингтоні," - запевнив Гарріс у розмові з РБК-Україна.

Варто підкреслити, що на прохання посла наша комунікація відбувалася лише українською мовою. Цю мову Гарріс почав вивчати ще два десятки років тому, під час свого першого дипломатичного візиту в Україну.

Далі - повне відео інтерв'ю з послом Гаррісом та дещо скорочена текстова версія розмови.

Які, на вашу думку, причини збільшення обговорень щодо так званого "переговорного миру", тобто миру, що встановлюється в результаті переговорів?

По-перше, хочу підкреслити, що ми віддані основному принципу: мир для України повинен бути справедливим і тривалим. Нещодавно наш прем'єр-міністр провів зустрічі з лідерами США, Німеччини та Франції, і всі вони одностайно погодилися, що в Україні необхідно встановити справедливий мир.

На жаль, Росія не припиняє свою агресивну поведінку щодо України. Вона не демонструє жодних ознак готовності до справедливого миру. Нам слід терміново підтримувати ініціативи України як військовими, так і дипломатичними засобами, щоб досягнути справедливого миру.

Чи вважаєте ви, що мир може бути досягнутий лише в тому випадку, якщо Росія в один момент усвідомить необхідність залишити Україну?

На мою думку, це має велике значення не лише для України, а й для всього світу. Основні принципи Статуту ООН, такі як територіальна цілісність і суверенітет незалежних країн, є надзвичайно важливими. Ми підтримуємо мирний план Зеленського, оскільки він базується на цих ключових засадах. Ці принципи важливі не лише для забезпечення безпеки України та Європи, а й для глобальної стабільності.

Те, що близько 100 держав взяли участь у мирному саміті в Швейцарії, підкреслює глобальну підтримку основоположних принципів ООН, і це повинно стати основою для досягнення справедливого миру в Україні.

- Але не можна казати про справді всезагальну підтримку формули миру, самітів миру, бо є чимало впливових гравців, наприклад Китай, які мають своє бачення, котре дуже сильно відрізняється від нашого. Чи не зможуть, на вашу думку, ці країни перетягнути на свій бік Глобальний Південь, можливо, навіть якісь європейські країни теж?

На мою думку, усі ці держави повинні дотримуватись Статуту ООН та його основних принципів.

Ми говорили про це і в нашому діалозі з Китаєм, і з Індією, з усіма членами Великої двадцятки. І це і наша позиція - підтримка плану миру України.

Також є головний принцип, що не може бути дискусії про мир для України без України. Тож я думаю, що через такий дипломатичний тиск, разом з військовим тиском, ми можемо впливати на позицію Росії і досягнути справедливого миру для України і безпеки для Європи загалом.

Ви говорили про стратегію успіху Зеленського. Чи може ця стратегія забезпечити перемогу для України?

- Я думаю, що це план до справедливого миру. Я думаю, що це правильно, те що робить президент Зеленський, робить нову стратегію, з метою переконати Росію, що військові дії не будуть результативними.

Я надзвичайно щасливий, що ми отримали можливість обговорити основні принципи під час візиту президента Зеленського до Лондона. Разом із прем'єр-міністром Стармером та новим генеральним секретарем НАТО ми змогли визначити спільну стратегію. Ми одностайні в підтримці мети плану президента, що вимагає зміцнення позицій України до кінця року.

Незабаром в Сполучених Штатах відбудуться зміни в адміністрації, і ми прагнемо, щоб на той час Україна знаходилася в потужній позиції — як у військовій, так і в дипломатичній та економічній сферах. Завдяки нашій співпраці з партнерами, ми посилюємо підтримку для України.

Президент Зеленський висловив надію на те, що війну можна буде завершити до кінця 2025 року, досягнувши справедливого миру. Багато західних ЗМІ також активно обговорюють можливість закінчення конфлікту вже наступного року. Як ви вважаєте, чи є можливість реально завершити війну у 2025 році?

Я впевнений, що кожен в Україні прагне, щоб ця страшна війна закінчилася якомога швидше. Ми також стоїмо на підтримці України, як під час боротьби за перемогу, так і після неї. Розумію, що позиція нової адміністрації США має велике значення, і ми будемо на стороні України протягом усього процесу зміни влади у Вашингтоні.

На мою думку, немає жодної країни, яка була б ближчою до США, ніж Велика Британія. І, напевно, для України також немає більш близького партнера, ніж ця країна. Саме тому ми будемо підтримувати Україну під час обговорень з новою адміністрацією щодо того, як зміцнити її позиції для досягнення справедливого миру.

- Ви багато уваги приділяєте наступним виборам в США. На вашу думку, чи ця зміна адміністрації може призвести до радикальної зміни позицій, балансу сил довкола війни? Чи можливо, що після зміни адміністрації Європі і Великій Британії зокрема, доведеться брати на себе більшу роль в питаннях, пов'язаних з Україною?

Цей процес продовжується й досі, оскільки Європа, спільно зі Сполученими Штатами та іншими державами, повинна посилювати свою підтримку Україні.

Сьогодні я хочу поділитися важливою новиною: для України з'явилася нова підтримка, заснована на принципі, що Росія повинна нести відповідальність за свої дії. Британський уряд оголосив про надання нової позики Україні на суму 2,26 мільярда фунтів стерлінгів, що еквівалентно 3 мільярдам доларів США. Ця позика буде покрита за рахунок доходів від заморожених російських активів. Таким чином, Україна не нестиме фінансового тягаря за цю позику – відповідальність лягає на Росію. Отримані кошти будуть направлені на військовий бюджет України, що дозволить збільшити кількість засобів протиповітряної оборони та артилерійського озброєння.

І через цей механізм Росія опосередковано платить за захист України, за нові можливості для ЗСУ. Це британський внесок, але ми чекаємо також подібних рішень від всіх наших партнерів у Великій сімці і загальна сума такої допомоги для України становитиме 50 мільярдів доларів США. То це величезна підтримка на наступний рік, щоб зміцнити позицію України і щоб використати той принцип, що Росія має платити.

На вашу думку, чи можливо досягти стабільного і тривалого миру, якщо одна зі сторін, наприклад, Україна, або навіть обидві сторони залишаться глибоко незадоволеними, вважаючи, що їхні цілі не були реалізовані? Чи зможе такий мир тривати довго, чи це лише тимчасове затишшя перед новими конфліктами, можливо, другим чи третім раундом?

Я не прагну до спекуляцій, адже найбільш важливим є те, що саме Україна повинна визначати своє майбутнє. Головні цінності тут — незалежність і суверенітет держави.

Проте я усвідомлюю, чому в Україні така важлива стабільність миру. Ми розуміємо, що ця війна має глибші корені, адже почалася не 2-3 роки тому, а десять років назад. Для України та задля забезпечення безпеки в Європі мир повинен бути не лише справедливим, але й надійним.

Влада Великої Британії постійно підтримує діалог з українськими представниками. Чи є правдивими відомості, що з'явилися в численних західних ЗМІ, про те, що Україна нібито стала більш відкритою до компромісів щодо завершення конфлікту в останні часи?

- Зараз Україна і український уряд направлені на план перемоги президента Зеленського. І це тема для дискусій між нашими урядами.

Нагадую, що після проведення виборів у Великій Британії, коли Кір Стармер зайняв пост прем'єр-міністра, він запевнив президента Зеленського у нашій готовності зміцнити та прискорити підтримку України.

Я усвідомлюю, що інколи виникає сумнів: партнери обіцяли нам допомогу, але чи виконали вони свої обіцянки? Наш міністр оборони ініціював новий процес, щоб переконатися, що все, що ми обіцяли, дійсно дійшло до Збройних сил України. І все озброєння, постачання якого ми планували прискорити в липні з приходом нового уряду, наразі на 95% вже в руках ЗСУ.

Ми знаємо, що ситуація критична, і що партнери мають працювати швидко з підтримкою для України. І те, що ми обіцяли, ми доставили, ми зробили.

Велика Британія не раз виступала на передовій у прийнятті ключових рішень, що стосуються підтримки України. Наприклад, ви стали першою державою, яка передала нам сучасні західні танки. Чи готові ви також проявити лідерство у питанні скасування заборони на удари західною зброєю по території Росії?

- Це питання, яке зараз у процесі обговорення між партнерами і також з Україною. Також це один з елементів плану перемоги президента Зеленського.

Але це не тільки питання про одну систему зброї або оперативне питання. Є загальна стратегія, загальна ситуація. Місяць тому ми оголосили про нові ракети для України, 650 нових ракет для України, посилення ППО для захисту України. Також дуже важлива зараз співпраця між ВПК України і ВПК Великої Британії, тому що це відкриває перспективу на спільне виробництво зброї.

Чи готова Велика Британія стати лідером у справі запрошення України до НАТО? Чи зможе вона не просто підтримувати цю ініціативу, але й очолити процес її реалізації?

- Я думаю, що це завжди була позиція Великої Британії (щодо того, що Україна має бути в НАТО, - ред.). Ми вважаємо, що не тільки Україна буде в НАТО, але також і НАТО буде сильнішим з Україною. Я сподіваюся, що незабаром буде перемога в Україні. Але після перемоги, я вважаю, загроза від агресора для безпеки в Європі буде залишатися. І наша перспектива - це перспектива нашого майбутнього союзу з Україною, і що Україна буде потужним союзником для Великої Британії в рамках НАТО, щоб гарантувати безпеку Європи.

- Чи можливе запрошення України в НАТО до завершення війни?

Щиро кажучи, я не можу точно сказати, коли і яким чином це відбудеться, але я впевнений, що Велика Британія завжди буде на стороні України, підтримуючи її в прагненні стати частиною НАТО. Україна вже досягла значного прогресу на своєму шляху до Альянсу завдяки нашій активній співпраці.

- Чи вважає Велика Британія життєздатною формулу так званого гібридного членства України в НАТО, наприклад, коли гарантії статті 5 не будуть розповсюджуватись на якісь її території, не будуть розміщуватися якісь озброєння союзників тощо?

- Я думаю, що це питання майбутнього і не варто спекулювати щодо цього.

Чи можуть різноманітні угоди про безпеку, укладені Україною з Великою Британією та низкою інших держав, частково компенсувати відсутність членства в НАТО?

У нашому угоді з Україною зазначено, що цей документ є частиною процесу набуття членства в НАТО. Це не є заміною НАТО. На мою думку, Україна повинна мати гарантії, закріплені в статті 5 Північноатлантичного договору.

Через реалізацію цієї угоди ми можемо бути впевнені, що це наблизить момент, коли Україна вступить до НАТО.

До речі, у нашому договорі також вказано, що ми будемо надавати довгострокову підтримку Україні. Наразі ми є першою країною, яка повністю профінансувала цю ініціативу. Наша позиція полягає в тому, що щороку ми будемо виділяти три мільярди фунтів стерлінгів для захисту України до 2030 року, а також суму, яка буде необхідна. Завдяки цьому договору ми отримали фінансові ресурси, які дозволять нам зміцнити співпрацю, підтримати Збройні Сили України та забезпечити всі необхідні можливості для інтеграції України в НАТО в майбутньому.

Отже, це справжня стратегія з фінансуванням і угодою, яка наразі надає перевагу Україні.

Я також хочу зазначити, що наш погляд зосереджений не лише на нинішніх подіях, але й на майбутньому після перемоги, з горизонтом у 100 років. В даний час ми ведемо переговори про нову угоду, яка передбачає сторічне партнерство.

На якому, до речі, етапі знаходиться цей договір і коли планується його підписання?

В даний момент ми активно працюємо над цим питанням. Уже відбулося кілька раундів переговорів з нашими українськими партнерами, а також з представниками різних міністерств. У нас існують міцні зв'язки у сфері безпеки, і ця угода ще більше посилить нашу співпрацю в цій важливій області.

Існує безліч можливостей для співпраці між Великою Британією та Україною, не обмежуючись лише військовою сферою. Ми прагнемо поглибити наші відносини в культурній, технологічній, освітній та економічній сферах. В даний час між нашими країнами спостерігається майже повна лібералізація тарифів на п'ятирічний період. Це унікальна можливість, яку ми повинні використати для розвитку співпраці в інших важливих сферах наших відносин.

Чи існує у західних партнерів України, зокрема у Великої Британії, стратегічний план підтримки, який виходить за рамки простого висловлювання "ми підтримуємо Україну настільки, наскільки це буде потрібно, наскільки зможемо, або до моменту перемоги"?

Так, існує стратегічне бачення, яке полягає в тому, що ми прагнемо підтримувати та захищати суверенітет і незалежність України. Це є основоположним принципом Статуту ООН та основою безпеки Європи після завершення Другої світової війни.

Необхідно чітко зазначити, що ми повністю на стороні українського плану. Ми віримо в майбутнє України. Ми будемо відстоювати українське бачення, адже дотримуємося основного принципу: Україна є суверенною країною.

І Велика Британія - це головний партнер України і ми будемо співпрацювати для реалізації українського плану миру.

Отже, чи може план перемоги, представлений президентом Зеленським, примусити Росію припинити свою агресію щодо України?

На мою думку, основною метою є укріплення позицій України. Важливо, щоб була розроблена спільна стратегія між Україною та її партнерами для досягнення цього завдання.

На початку повномасштабної війни західні країни продемонстрували значну підтримку України. Однак з часом ми стали свідками зниження цього рівня підтримки в багатьох з них. Водночас деякі політичні сили, які просувають антиукраїнські ідеї, здобувають популярність, виграють вибори або демонструють вражаючі результати. Яка ситуація спостерігається в цьому контексті у Великій Британії?

- Високий рівень підтримки України залишається зараз у Великій Британії. Тобто це є стабільним. І в політиці, тому що всі партії, всі члени нашого парламенту, підтримують Україну.

І також серед британського народу. Я подорожував різними місцями Великої Британії, я був на острові Скай в Шотландії, там ми відпочивали з сім'єю і бачили прапори України. Всі британці зараз знають про Україну і багато з них знають українців особисто.

Отже, на мою думку, нинішня природа британської підтримки України носить особистий, індивідуальний характер. Це, в свою чергу, відкриває переді мною нові горизонти для розвитку наших взаємин у майбутньому.

- Якщо підсумувати, якої допомоги в осяжному майбутньому варто чекати Україні від Великої Британії, не лише у військовій сфері?

- Її не потрібно чекати, тому що вона вже є і зараз. Ми знаємо, наприклад, що український уряд поставив за мету, що всі мають говорити англійською. Ми вважаємо, що краще англійською європейського варіанту, тобто британського.

Ми вже зробили нову програму для навчання англійської мови для чиновників, які залучені у процесі євроінтеграції. Це нова програма Британської ради і тисячі українських чиновників зараз мають можливість взяти в ній участь.

Ще одним важливим аспектом є культурні зв’язки. На мою думку, це надзвичайно актуальна тема в даний час. Я спостерігаю за динамікою української культури, і вона дійсно переживає етап відновлення в усіх своїх формах. Нині у Великій Британії українська культура стала відомою, і багато людей виявляють до неї щиру зацікавленість.

На завершення хотілося б задати кілька особистих запитань. Перше з них, безсумнівно, є досить очевидним: яким чином вам вдалося так майстерно володіти українською мовою?

Дякую! Українська мова для мене справді чудова. Я вже двічі мав можливість вивчати її, оскільки це не перший мій період перебування в Україні.

Два десятки років тому, в часи Помаранчевої революції, я займав посаду заступника посла. Разом із дружиною та дітьми ми провели п'ять років у Києві, на Нивках.

Отже, зараз я перебуваю в Україні вже сім років загалом. Двадцять років тому я навчався в університеті імені Івана Франка у Львові, де вивчав українську мову. Повернувшись до Львова в рамках своєї каденції, я вирішив відновити свої знання мови в Українському Католицькому університеті. Там мені запропонували чудовий курс, який охоплював не лише українську мову, але й культуру, історію та еволюцію української мови.

- На вашу думку, як змінилася Україна за ці 20 років, зокрема навіть ззовні?

- Я дуже радий бути ще раз тут, в Україні. Я думаю, що зараз українська ідентичність дуже сильна. І воля українського народу дуже сильна. І я також дуже вражений процесом децентралізації і роллю громад зараз в Україні.

Я мав можливість спілкуватися з численними лідерами місцевих громад у різних регіонах. Ця реформа виявилася надзвичайно важливою для посилення української демократії.

Які враження у вас склалися про українців, і в чому, на вашу думку, основні відмінності між типовим українцем і звичайним жителем Великої Британії?

- Це важко сказати. Ви знаєте, я думаю, що ми маємо багато спільного. Я шотландець. Ми всі європейці і ми всі зацікавлені у безпеці Європи.