Російський "підпільний флот" становить небезпеку для екології Балтійського моря.
І цього разу все минулося добре: близько двох тижнів тому німецьким рятувальникам вдалося відбуксирувати у порт Ростока нафтовий танкер Annika, який перебував у Балтійському морі біля узбережжя землі Мекленбург-Передня Померанія. Судно завдовжки 73 метри спалахнуло приблизно через годину після виходу в море.
Люди не постраждали, шкода навколишньому середовищу не завдана. Проте, цей інцидент викликав великий резонанс: складно уявити, що могло б статися, якби рятувальна операція провалилася. Адже поки вона тривала, акваторія та повітряний простір у радіусі трьох морських миль навколо німецького судна, на якому сталася пожежа, були закриті.
Згідно з інформацією, наданою екологічною організацією Greenpeace, поблизу німецького узбережжя Балтійського моря щодня існує ризик значних аварій, але суспільство не надає цьому належної уваги. Тіло Мака, морський біолог та активіст Greenpeace, зазначає, що основною причиною занепокоєння є застарілі російські нафтові танкери, які регулярно проходять через Балтійське море до міжнародних вод. У розмові з DW Мака повідомив, що "Грінпіс" склав список приблизно 200 суден, які потребують термінового виведення з експлуатації: "Ми обробляємо перелік з понад 4000 старих танкерів, застосовуючи декілька критеріїв. Перш за все, нас цікавить, чи були ці судна зафіксовані у Балтійському морі протягом останніх двох з половиною років, починаючи з початку війни Росії проти України, і ми також звертаємо увагу на танкери, які мають довжину більше 180 метрів".
Екологи виявили, що 192 судна не отримали належного страхування і неодноразово виходили у води Балтійського моря. Зазвичай, їхній маршрут закінчується в Індії або Китаї. Прохід Кадетрінне, розташований на північний схід від Ростока, вважається найскладнішим і найнебезпечнішим участком для судноплавства в Балтійському морі. За інформацією екологів, ці кораблі проходять його без допомоги лоцманів або спеціалістів, які добре знають цю територію.
Читайте також: Росія формує "тіньовий флот" для обходу нафтових санкцій - FT
Ситуацією в прибережному регіоні стурбовані не лише екологічні організації, а й політики Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), що входить до правлячої коаліції у ФРН. Даніель Шнайдер (Daniel Schneider), очільник парламентської групи з морської політики у Бундестазі, в інтерв'ю DW розповів: "Танкерам у середньому 16-17 років. Вони погано обслуговуються, а це означає, що у них багато технічних дефектів. Але головне - вони не застраховані належним чином".
Депутат від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) акцентує на тому, що кілька сотень таких суден вже включені до списку санкцій, і підкреслює необхідність його розширення. "Ми повинні активніше співпрацювати з певними країнами, під чиїми прапорами плавають ці кораблі, такими як Панама та Греція", – зазначає Шнайдер. Він пояснює, що деякі держави дозволяють іноземним судам виходити в море під своїм прапором, не звертаючи особливої уваги на їхній технічний стан. У майбутньому ці країни повинні бути позбавлені можливості видавати ліцензії для суден, які не мають належного страхування.
Екологам з "Грінпіс" зараз насамперед ідеться про те, щоб на близько 200 виявлених ними танкерів ЄС наклав санкції. "Щойно ці танкери потраплять до списку санкцій, вони більше не використовуватимуться для експорту російської нафти. А це саме те, що нам зараз потрібно", - пояснює Тіло Мак.
Санкції, які Захід наклав на Росію після її агресії в Україні в лютому 2022 року, значно ослабили економіку країни. Проте, на думку експертів, активне використання Росією "тіньового флоту" дозволило зберегти обсяги транспортування сирої нафти на світовому ринку. Часто російська нафта, що перевозиться танкерами з цього "тіньового флоту", перевантажується у відкритому морі, аби замаскувати своє походження. За оцінками аналітиків, Росія вже витратила близько 10 мільярдів євро на закупівлю застарілих танкерів.
Досліджуйте додатково: Великобританія ввела обмеження на 18 танкерів із "неконтрольованого флоту" Росії.
Виникнення "тіньового флоту" стало наслідком рішень Європейського Союзу, ухвалених після початку військових дій Росії проти України, які передбачали накладення санкцій на експорт російської нафти. Незважаючи на загальне зменшення обсягів судноплавства в Балтійському морі, перевезення за допомогою "тіньового флоту" зросли на 70%. Ця ситуація викликала занепокоєння у Данії. Влітку уряд країни в Копенгагені оголосив про намір розглянути можливість обмеження або навіть заборони руху російських танкерів через Балтійське море. Однак, уряд Росії оперативно наголосив на угодах про вільне судноплавство в міжнародних водах, зокрема на Копенгагенській конвенції 1857 року, яка стверджує, що всі датські протоки відкриті для будь-якого морського торговельного транспорту.
Занепокоєння щодо активності російського "тіньового флоту" зростає і в Німеччині, і не тільки в Мекленбурзі-Передній Померанії, а й у найпівнічнішій німецькій федеральній землі Шлезвіг-Гольштейні. Земельний уряд у Кілі хоче розглянути це питання у листопаді на наступній екологічній конференції всіх федеральних земель - і таким чином нарешті привернути більше уваги до цієї проблеми.
