У Києві розквітають груші й алича: які зміни відбуваються з цими деревами та яке відношення має це до сигналу про загибель.
Дослідник роз'яснив, чому таке явище спостерігається саме у рослин-інвазій.
У Києві зафіксували незвичайне цвітіння фруктових дерев. Жителі столиці активно публікують у соціальних мережах фотографії, на яких видно, як у дворах між житловими будинками розцвітають груші, алича, дика вишня та каштани.
Люди асоціюють цвітіння дерев із змінами клімату, але існує чимало тих, хто вважає таке явище поганим знаком, мовляв, сама природа намагається щось нам повідомити.
Хтось пише, що подібне відбувається кожного року, а інші додають, аби таке цвітіння було на щастя для України.
ТСН.ua з'ясовував, чому у жовтні почали цвісти дерева і з чим це пов'язано.
Раніше містян дивували цвітінням восени київські каштани, але тепер вдруге почали цвісти ще й груші та алича. А деякі дописувачі повідомляють, що на Одещині у жовтні зацвів бузок.
Фахівці Національно ботанічного саду імені Гришка погоджуються, що зараз спостерігається таке явище, як повторне цвітіння, але запевняють, що у цьому немає нічого аномального.
"Цвітіння дерев в осінній період тісно пов'язане з кліматичними умовами, зокрема, з аномальною спекою та тривалою посухою, які спостерігалися в Києві. Коли рослини зазнають такого стресу, вони починають реагувати, активуючи свої фізіологічні процеси. Подібна реакція також має місце, коли рослини відчувають загрозу для свого існування — у таких випадках вони активізують цвітіння. Це є їхньою найсильнішою реакцією на стрес, адже рослина прагне продовжити свій рід — цвіте і формує насіння. Однак це виснажує її, адже плоди від такого цвітіння, як правило, не з'являються", - пояснює Микола Шумик, заступник директора Національного ботанічного саду ім. М. Гришка, у коментарі для ТСН.ua.
Дослідник зазначає, що повторне цвітіння завдає значної шкоди рослинам.
"Наприклад, гіркокаштан, коли знаходиться на межі своєї загибелі, то дуже часто викидає суцвіття восени. Це може бути пов'язано з антропогенним тиском на рослину - забруднення ґрунту, спека, токсичні гази у повітрі. Все це послаблює рослину і провокує її на цвітіння. Дещо схоже трапляється і з магноліями", - зазначає Микола Шумик.
Дослідник акцентує увагу на тому, що такі явища цвітіння спостерігаються у рослин, які були інтродуковані, тобто привезені з інших країн.
"Причина проста - це не їх природній ареал. Навіть звичайний гіркокаштан, який вважається символом Києва, був 300 років назад завезений до нас з Середземномор'я. Це теж інтродукована рослина, яка отримала стрес при перевезені та переміщенні у нові умови. А ось наші аборигенні види - яблуні, вишні, черешні, незважаючи на спеку та аномальні погодні умови, повторно майже не цвітуть", - підсумовує науковець.
Нещодавно ТСН.ua повідомляв, що Київ перетворюється на пустелю: жителі міста висловлюють занепокоєння через поширення чужорідної колючої рослини.
Также ознакомьтесь с:
У Києві зафіксовано зникнення горобців: орнітолог розповів про причини цього явища та чи слід очікувати на серйозні наслідки.
Чи виник у Києві торнадо? Дослідники розкрили суть цього незвичного природного явища.
