У столиці Чехії, Празі, протестуючі висловлювали вимогу прибрати український прапор з фасаду Національного музею.
У Празі група протестувальників зібралася біля будівлі чеського Національного музею і вимагала зняти український прапор із будівлі, який висить там від лютого 2022 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Прапор вивісили після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на знак солідарності.
Один із організаторів акції Ладіслав Врабел, відомий своїми антинатівськими й антиукраїнськими поглядами, закликав чехів прийти і висловити протест проти українського прапора, бо "Чехію перетворюють на Україну".
Декілька сотень осіб зібралися біля музею, тримаючи в руках плакати з лозунгами "Війна приносить смерть, мир дарує життя" та "Чехія - на першому місці".
"Ми маємо дбати, в першу чергу, про безпеку Чехії, а не допомагати Україні, не думаючи про власний народ, як робить зараз чеська влада", - сказав один із організаторів акції зі сцени поблизу Національного музею.
На противагу цьому протесту біля Національного музею зібралася група чехів, які висловили свою підтримку Україні.
В руках у них були українські та чеські прапори. Вони в один голос вигукували: "Росія – це сміття" та "Слава Україні".
"Ми зібралися тут, оскільки це стосується й нас. 35 років тому ми звільнилися від комуністичного режиму. Зараз він знову намагається піднятися, і ми не можемо цього допустити. Свобода України — це також свобода Чехії та всієї Європи", - сказав одному з кореспондентів Радіо Свобода один із учасників акції на підтримку України.
Акції відбулися в день національного свята Чехії та Словаччини - Дня боротьби за свободу і демократію. Саме 35 років тому розпочалася Оксамитова революція, яка призвела до ліквідації комуністичного режиму в колишній Чехословаччині.
Цього року на вулиці Народній, де розпочалися протестні акції у Празі в 1989 році, відбулося покладання квітів, на яке завітали, зокрема, президент Чехії Петр Павел та міністр внутрішніх справ Віт Ракушан. Як повідомляють чеські медіа, присутні на заході зустріли високопосадовців не надто тепло. Петра Павла освистали, а на адресу Віта Ракушана лунали вигуки "Зрадник держави!", "Ганьба!" та "Брехун!".
У 1989 році революція почалася 17 листопада з мирної студентської демонстрації в Празі, яка була жорстоко розігнана поліцією. Це викликало масові протести, що швидко поширилися країною. Люди вимагали демократичних реформ,
дотримання людських прав та усунення комуністичного режиму.
Важливу роль у протестах відіграли "Громадянський форум" під керівництвом Вацлава Гавела, а також аналогічні ініціативи в Словаччині. Через те, що акції мали ненасильницький характер, уряд був змушений піти на компроміс, і 29 грудня 1989 року Вацлав Гавел був обраний президентом Чехословаччини.
Цю революцію назвали "оксамитовою" завдяки її спокійному перебігу та відсутності насильства. Вона вписується в загальний контекст демократичних трансформацій, що охопили Східну Європу наприкінці 1980-х років.
"Всі ми маємо спільну відповідальність" - заявив Павел на "Форумі 2000", присвяченому обговоренню війни Росії проти України.
Чехія стала однією з перших європейських країн, яка з початку повномасштабної війни Росії проти України активно шукала шляхи для надання військової та фінансової підтримки Києву. З моменту початку російського вторгнення Чехія вже надала Україні військову допомогу на приблизну суму 400 мільйонів євро.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що Чехія збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Згодом він анонсував, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. У травні Павел повідомив, що в ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
