В Україні спостерігається зростання числа чоловіків, які беруть на себе роль опікунів, повідомляють ЗМІ.

Офіційні статистичні дані свідчать, що у 80% випадків опікунами призначаються особи, які є військовозобов'язаними.

В Україні зросла кількість чоловіків, які взяли на себе роль опікунів, повідомляє ЕП, посилаючись на проаналізовану офіційну статистику.

У період з 2023 по 2024 рік спостерігається значне зростання кількості справ, пов'язаних із призначенням опікунів, яке перевищує двократний показник: за півтора року було ухвалено приблизно 13 тисяч таких судових рішень. У 80% ситуацій відповідальність за догляд за недієздатними громадянами лягала на чоловіків.

Згідно з даними Реєстру судових рішень, у 2024 році щомісячна кількість заяв до суду в подібних справах перевищила 700 проваджень. Це більш ніж удвічі перевищує показники перед початком великої війни. Хоча в більшості судових рішень неможливо визначити стать опікуна через анонімність (особи позначені як "ОСОБА_НОМЕР"), приблизно в 30% випадків ЕП вдалося точно встановити стать, завдяки використанню відмінків або чітко зазначеним родинним зв'язкам, - пояснює видання.

Варто зазначити, що до 2022 року гендерна структура опікунів була практично збалансованою, з невеликою перевагою жінок (55% проти 45%). Проте з початку 2023 року ситуація кардинально змінилася: доля чоловіків серед опікунів почала стрімко зростати, і до 2024 року вона сягнула 80%.

Згідно з інформацією, опублікованою в виданні, відбулися зміни і в географічному розподілі рішень такого характеру. До 2022 року основними судами, які розглядали справи про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, були Святошинський і Оболонський районні суди Києва, що було зумовлено чисельністю населення столиці. Проте з 2023 року лідируючі позиції зайняла Буковина.

Протягом останніх півтора року суди Кіцманського, Глибоцького та Заставнівського районів Чернівецької області винесли по 200 аналогічних рішень. Крім того, до цього переліку можна включити Дрогобицький міськрайонний суд у Львівській області, який ухвалив майже 200 постанов.

Глибокий аналіз рішень цих судів лише підсилює підозри. У одному випадку, незважаючи на наявність онуків та батьків, опіку над літньою жінкою передали її молодому зятю. У інших ситуаціях схема виглядає ще простіше: суд визнає недієздатними братів, матерів та тіток, які до 2022 року були цілком здоровими, а опіку над ними оформлюють чоловіки з їхніх родин. Часто це рішення базується на висновках судово-психіатричної експертизи, - зазначається в статті.

Журналісти відзначають значний ріст випадків, пов'язаних із "втратою материнського інстинкту": чоловіки-опікуни отримують право на виховання дітей, позбавляючи матерів їхніх прав. Автори розслідування виявили, що більшість розлучень виявилися фіктивними, а ця схема дозволила звільнити понад десять військовослужбовців з однієї частини. Справою зацікавилося Національне антикорупційне бюро.

Як і в ситуаціях, пов'язаних з опікунством, існують спеціалізовані суди, що займаються такими справами. Білгород-Дністровський міськрайонний суд ухвалив більше 30% рішень у цій сфері (понад тисячу), куди позивачі з різних куточків України зверталися за юридичною підтримкою, посилаючись на угоди оренди нерухомості в даному місті.

Згідно з інформацією, наданою журналістами, вартість послуги для клієнтів становила від 3 500 доларів, які оплачувалися адвокатам на основі офіційних угод про юридичну допомогу. Адвокати, в свою чергу, передавали ці кошти суддям. Загальна сума, яку організатори могли отримувати щороку, перевищувала 3 мільйони доларів, повідомляє видання.

Як повідомляло агентство УНІАН, новий закон про мобілізацію, що почав діяти 18 травня, визначає не лише порядок мобілізації, але й умови надання відстрочки від військової служби.

Отже, військовозобов'язані можуть отримати відстрочку від мобілізації на основі підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Це право, зокрема, надається:

* особи, які втратили на війні своїх близьких родичів та інші.