Замість традиційних солдатів – автомати. Як Wolly, "Лють", "Тарган" та роботизований пес виконують місії на фронті.

Дії на фронті. Ці машини здійснюють спостереження, беруть участь у боях, мінують територію, а також доставляють боєприпаси та провіант на передові позиції. Крім того, вони займаються евакуацією поранених. Протягом минулого року українські винахідники створили понад 200 різноманітних наземних роботизованих систем. Їх можна умовно розподілити на три категорії: ударні роботи, логістичні та евакуаційні системи, а також мінувальники. Кожна з цих систем виконує свої специфічні завдання, проте їх спільною метою залишається захист життя українських військовослужбовців.

Бойовий робот "Лють" наближається до позицій російських військ та відкриває вогонь з кулемета. Оперативники 8 полку Сил спеціальних операцій України контролюють його дистанційно, перебуваючи на безпечній відстані. Фактично, робот виконує всі бойові завдання самостійно. Російські солдати намагаються зупинити його, застосовуючи ручний протитанковий гранатомет і FPV-дрон, проте "Лють" продовжує атакувати і успішно повертається після завершення операції.

"Я не знаю ким треба бути, щоб так кучно тримати кулемет. Три таких роботи нормально можуть закрити сектор і в принципі взвод піхоти покласти чи розстріляти автівки", - каже "Моноліт", оператор НРК ССО України.

Виробник цього наземного роботизованого комплексу, виходячи з міркувань безпеки, просить уникати згадування його назви. Він зазначає, що роботи над роботом почалися ще навесні 2022 року.

"Головна особливість нашого робота полягає в тому, що він повністю броньований від уламків і стрілецького озброєння. Його не треба бігати оператору перезаряджати, тобто, є вогнева позиція, на який працює, наприклад, потім може виїхати сам з цієї позиції, заїхати в якесь укриття, зробити перезарядку боєкомплекту і виїхати знову працювати", - каже виробник робота "Лють".

Робот озброєний кулеметом "Калашникова", калібр 7.62. Боєзапас - 550 набоїв. Дальність ураження цілей - 800 метрів. Має дві прицільні камери та дистанційне радіокерування. Запас батареї залежить від інтенсивності застосування - від 3 годин і до кількох днів. Під час експлуатації на фронті в нових розробках українські військові зазвичай виявляють певні недоліки. Один із таких викликів для виробників - дальність та якість зв'язку.

"Для військових це одне з найактуальніших питань. Дальність зв'язку є критично важливим фактором для забезпечення безпеки оператора, адже так звана сіра зона може варіюватися в залежності від відстані. Тому забезпечення надійної та захищеної комунікації є надзвичайно важливим, особливо в умовах радіоелектронної боротьби. Час роботи також має велике значення, адже важливо знати, яку відстань можуть долати роботи. Отже, необхідні вдосконалення, спрямовані на поліпшення цих характеристик," - зазначає виробник.

"Лють" може виявляти вогневі позиції, відволікати увагу противника на себе, чергувати, не виключають і застосування робота під час штурмових дій.

"Військові, з якими ми співпрацюємо, мають намір застосовувати його в ході штурмових операцій. Він повинен просуватися перед штурмовою групою, привертаючи на себе вогонь супротивника, виявляючи його вогневі позиції, а при нагоді – нейтралізуючи їх. Таким чином, ми відволікаємо увагу не на солдата, а на техніку," - зазначає виробник.

На тренувальному полігоні Юрій, оператор альтернативного роботизованого комплексу, проводить інструктаж для українських військових щодо їхнього новітнього обладнання. Перед відправкою бойового модуля на фронт, військовослужбовців навчають основам його використання.

Турель Wolly - це інноваційна зброя, яка здатна автономно виявляти цілі на відстані до тисячі метрів. Завдяки трьом камерам, зображення транслюється на монітор, що забезпечує високий рівень контролю. В арсеналі системи знаходиться кулемет, розроблений на основі конструкції "Калашникова", який використовується в танках.

"Ми маємо сектор обстрілу під кутом 54 градуси. Це, по суті, є стандартний сектор для звичайного кулемета", - роз'яснює Юрій.

Оператор турелі здійснює вогонь з укриття на відстані до ста метрів. Турель оснащена підключеним кабелем. У автономному режимі вона здатна функціонувати до 130 годин. Основна мета Wolly - виконати роль кулеметника на бойовій позиції.

"Ми пішли таким шляхом, щоб 90 відсотків його роботи перекласти на штучний інтелект. Штучний інтелект в даному випадку допомагає виявити цілі, супроводжувати цілі, навестись на цілі, все що залишається зробити оператору - це натиснути кнопку вогонь", - розповідає Олег Федоришин, розробник дистанційно керованих модулів Wolly.

Встановлення Wolly особливо корисне в умовах окопної війни, зокрема на спостережних пунктах під час захисту позицій.

"Одним із найбільш дієвих способів використання цього пристрою є його інтеграція в оборонні стратегії. Коли оператор перебуває в укритті, наприклад, у бліндажі чи окопі, турель розташована на безпечній відстані, що забезпечує захист. На мою думку, це один з найбільш ефективних методів його використання під час атак з боку противника", - висловлює свою думку Олег Проць, один із засновників компанії "DevDroid".

Бійці 28 окремої механізованої бригади Збройних Сил України впровадили в свій підрозділ роботизованого собаку. Цей пристрій став ідеальним розвідником: непомітний і безшумний, він може потрапити в місця, куди звичайним військовим заходити небезпечно. Воїни вбачають великі можливості в таких технологіях і навіть розглядають ідею створення роти бойових роботів-собак.

А: "У тебе пропав зв'язок - не біда, дрон-собака все ще на місці, спостерігаючи або прислухаючись. Б: собака може записувати звук, адже вона безшумна, тоді як дрон не здатен на це, оскільки видає жужіння. В: я ще не зустрічав дронів, які змогли б зайти в підвали п'ятиповерхових будинків і надати зображення, на відміну від цих пристроїв. Ця техніка має можливість зайти всередину, оглянути обстановку, зібрати інформацію або залишитися там із п'ятикілограмовим фугасом, закопавши все це." - розповідає боєць 28 ОМБр.

"Як казав наш командир: "Нового бійця в магазині не купиш, а будь-який дрон завжди можна придбати", - каже інший боєць.

Південний сектор фронту, Роботинський виступ. На відкритій ділянці переднього краю робот "Тарган" виконує бойове завдання, мінуючи дорогу під супроводом безпілотника, що кружляє в небі. Українські військові управляють ним дистанційно за допомогою спеціального пульта.

"Ми не ставимо під загрозу життя солдатів і не виставляємо себе на видимість, адже зайві дії можуть спровокувати ворога на артилерійський обстріл", - зазначив "Халк", сапер 65-й окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Сапер розповідає, що, проходячи по кілька кілометрів в один бік, зазвичай займається розміщенням мін у степах та лісових масивах. Під час одного з таких виїздів він отримав поранення внаслідок атаки дрону FPV. Саме завдяки БПЛА ворога діяльність саперів на передовій стала вкрай складною та небезпечною. Частково їхню роботу тепер може виконувати робот. "Халк" зазначає, що "Тарган" не підходить для всіх задач. Коли потрібно виконати великі обсяги роботи в стислі терміни, значно швидше буде мінувати вручну. А от у сіру зону найчастіше відправляють робота.

"Наприклад, якщо потрібно відійти на 200 метрів від своїх позицій, то для сапера це означає значний ризик. У такій ситуації вже не обійтися лише групою для мінування; необхідно також забезпечити прикриття. Це стає масштабною операцією, що потребує більшої кількості особового складу, ніж, скажімо, використання одного робота," - зазначає "Халк".

Роботи-мінери виконують функції, схожі на камікадзе. Завдяки їхній діяльності українські військові успішно реалізували численні операції: вони підірвали російські укріплення та мости, а також знищили тунель, де перебували ворожі сили.

Робот "TerМІТ" вражає своїми маневрами на піщаних територіях. Він використовується для евакуації поранених та загиблих, транспортування вантажів, а також для встановлення турелів і міноскидачів. Проте основна мета "TerМІТ" полягає в забезпеченні доставки вантажів у зону нуля. Він виконує підвіз боєприпасів, колод, будівельних матеріалів і продуктів харчування. Цей робот здатний перевозити до трьохсот кілограмів вантажу на собі.

"Десь половина людей йде в госпіталь саме через те, що вони таскають важкі колоди. А це допомагає зараз людям не рвати спини, дистанційно перевозити, відводити від себе ворога, тобто fpv, якщо зреагує або будь-яка інша установка, вона зреагує на робота, але це не є життя людини", - каже Максим Васильченко, директор компанії ТОВ "ТЕНКОР".

Наразі на фронті виконують задачі уже понад 70 "TerМІТів". Базова комплектація коштує від семи з половиною тисяч доларів. Ця компанія поки що немає державних контрактів. Співпраці українських розробників військових технологій з компаніями, армією та державою сприяє платформа Brave1. Кожна розробка проходить тестування та випробування, як на полігонах, так і в бойових умовах. Робот також має отримати код озброєння НАТО. Цей код якості дає зелене світло для закупівель державою та поставок на фронт. Скільки роботів відправлено на передову - засекречено.

"У всіх нас, у держави та суспільства є спільна мета — забезпечити, щоб війни вели роботи, а не люди. На нашій платформі вже представлено понад 250 різних моделей роботів, а сьогодні більше 150 компаній активно займаються розробкою наземних роботизованих систем. Вже існує понад 30 кодифікованих роботів, які отримують державні контракти. Крім цього, наразі проводиться безліч волонтерських ініціатив", — ділиться Наталія Кушнерська, керівниця кластера Brave1.

Ці платформи активно застосовують на лінії фронту для евакуації поранених. Один із бійців, який називає себе "Павук" з 65-ї окремої механізованої бригади, розповідає, що під час евакуації вони перебували всього в ста метрах від платформи. Він зазначає, що поранений у такій ситуації абсолютно не захищений, і що управляти платформою дистанційно через камеру виявляється досить складно. Однак завдяки платформі "Веприк", яку вони створили з нуля, їм вдалося евакуювати кількох бійців.

Керівник Головного управління розвідки України Кирило Буданов заявив про очікуване швидке збільшення використання наземних дронів на фронті. Цю інформацію він озвучив під час щорічної конференції Ялтинської Європейської Стратегії.

"Ми вступили в нову еру технологій, зокрема наземних роботів, які лише починають активно проявлятися. Я впевнений, що протягом цього року їхня кількість значно зросте, адже люди не квапляться ризикувати. Якщо є можливість відправити дронів — скажімо, десять дронів, замість одного солдата — завжди буде обрано перший варіант", — зазначив Кирило Буданов, голова Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Цьогоріч в березні вперше наземні роботизовані комплекси помітили з боку російських військових. Вони їх використовували для підвозу боєприпасів. Один із них був уражений українським fpv-дроном. Поки що дрони панують у небі, проте застосування наземних платформ незабаром може вплинути на хід війни. Військові та виробники переконані - це початок нової ери війни, війни роботів, ідей та технологій, щоби в майбутньому наскільки це можливо замінити людей на машини.