Чи може 2025 рік стати ключовим моментом у війні через економічні труднощі Росії? Це питання активно обговорюється західними економістами.
На думку західних економістів, російська економіка стикається з серйозними труднощами. Проте вони мають різні погляди на те, чи вплинуть ці економічні проблеми на Путіна з метою завершення війни вже в наступному році.
На конференції YES, що відбулася 14 вересня, голова ГУР Кирило Буданов повідомив, що економічні труднощі можуть суттєво позначитися на можливостях Росії вести війну вже в 2025 році. Він посилався на інформацію, яку, за його словами, було отримано з російських документів, що потрапили до рук української військової розвідки.
Американський економіст Андерс Аслунд вважає, що такий сценарій є цілком ймовірним. Він прогнозує, що витрати Кремля на військові дії досягнуть рекордного рівня цього року, становлячи 190 мільярдів доларів, або 10% від валового внутрішнього продукту. У подальшому Росія буде змушена обмежити ці витрати, оскільки скорочувати соціальні видатки вже не буде можливим.
Україна ж, пише Аслунд в статті для Project Syndicate, витрачає приблизно 100 млрд дол на війну щороку - половину із власного бюджету, а половину у вигляді наданої союзниками зброї і має менше платити солдатам, ніж Росія.
"Як зазначає Аслунд, Україні буде під силу здобути перемогу у війні, якщо вона отримає додаткові 50 мільярдів доларів щороку та матиме дозвіл на завдання авіаударів по військовим об'єктам на території Росії."
Професор Єльського університету Джеффрі Сонненфельд вважає, що Володимир Путін опинився на порозі економічної катастрофи, зумовленої санкціями західних країн, міграцією населення та відтоком інвестицій. За його словами, єдиним способом для російського лідера уникнути економічного краху є сподівання на зміну міжнародної політики після проведення виборів у США.
А от професор Чиказького університету Костянтин Сонін не передбачає катастрофи в російській економіці, яка б зупинила "злочинну війну Путіна" в найближчій перспективі, вказуючи, що такі прогнози "постійно недооцінюють наскільки пристосовується російська економіка".
Чому економіка Росії залишається стабільною?
Хоча офіційні дані з Росії свідчать про невелику інфляцію та економічний підйом, аналітики визнають, що труднощі в російській економіці стають дедалі помітнішими.
"Ситуація в Росії виглядає безперспективно", - зазначає Сонненфельд. Він підкреслює, що більше 1200 міжнародних фірм покинули країну, що в шість разів перевищує попередній рекорд масового виходу компаній, який спостерігався в Південній Африці в 1980-х.
Майже два мільйони освічених росіян вийшли з Росії, включаючи пів мільйона, які переїхали лише до одного технологічного парку Ташкента. Санкції перекрили доступ до технологій, що зокрема змусило "Роснєфть", за власним визнанням компанії, припинити видобуток нафти в Арктиці, каже Сонненфельд у своєму виступі на події в американському аналітичному центрі "Атлантична Рада". Рубль перестав торгуватись на біржі і курс "став повною фікцією", переконаний економіст.
Сонненфельд, хоч і визнає, що ефективність санкції могла би бути більшою, вказує на обмеження на ціну на нафту як на приклад успіху санкційної політики. Росія більше не заробляє на нафті, пояснює Сонненфельд. Через нестачу доступу до технологій, Росія витрачає 45-46 доларів, щоб видобути барель нафти, значно більше ніж $22, які витрачають країни ОПЕК, каже економіст. Ще 15 доларів Росія доплачує, щоб транспортувати нафту. Отже, робить висновок економіст, Росія не може заробити прибуток на нафті за теперішнього обмеження ціни на рівні 60 доларів за барель. "Це жодним чином не підживлює воєнну машину Путіна, бо Путін на цьому не заробляє грошей", підсумовує Сонненфельд.
Санкції працюють, переконує Аслунд, вказуючи на неможливість Росії позичати за кордоном, а також те, що значну частину російських резервів, які Кремль накопичував перед війною, заморожено на Заході. Економіст вказує на технологічний відкат Росії, зумовлений міграцією, а також тим, що Західні санкції і далі перекривають доступ Росії до технологій навіть через Середню Азію та Китай.
Сонін вважає, що не слід очікувати миттєвого колапсу економіки Росії, і підкреслює, що "готовність населення прийняти скорочення витрат на охорону здоров'я, освіту та цивільну інфраструктуру" є "критично важливим аспектом". Частково зниження цих витрат для росіян було компенсовано військовими виплатами, які становили 1,5% ВВП в період з липня 2023 по червень 2024 року, причому більша частина цих виплат призначалась для сімей загиблих російських солдатів.
Сонін вважає, що війна є своєрідною "годинниковою бомбою" для Росії, оскільки Кремль підриває ринкові механізми економіки, посилюючи контроль цін та націоналізацію компаній.
Оглядачі, які аналізують російську економіку, звернули увагу на нещодавнє різке підвищення облікової ставки Центрального банку Росії у вересні до 19%. Цей показник значно перевищує офіційний рівень інфляції, що становить 9,1%. Економісти висловлюють різні думки щодо причин такого незвичного кроку.
Аслунд зазначає, що Росія відтворює моделі Радянського Союзу, приховуючи реальні показники інфляції.
Аслунд вважає, що Росія використовує тактику Радянського Союзу і приховує інфляцію, щоб приховати економічний спад і вплив санкцій.
"Одним із свідчень цього є те, що центральний банк Росії підтримує підвищену процентну ставку на рівні 19%, незважаючи на те, що офіційно повідомляє про інфляцію на рівні лише 9,1%. Ці дані викликають сумніви. Швидше за все, уряд намагається подати інфляційні показники як реальне економічне зростання", - зазначає Аслунд у своїй статті для Project Syndicate.
Кремль вживає всіх можливих заходів, аби контролювати зростання цін та запобігти протестам серед населення, вважає Клюге.
Інший економіст, Яніс Клюге, підтверджує, що мілітаризація впливає на російську економіку негативно. Проте він вважає, що центральний банк Росії прагне зберегти низький рівень інфляції з метою запобігання масовому невдоволенню та протестам. Замість цього, через високі процентні ставки, він намагається перекласти економічні труднощі, пов'язані з війною, на плечі бізнесу.
Так, високі ставки означають недоступність кредитів для економіки, що призводить до закриття цивільних підприємств і вивільнення робітників для війська. Також зростають приховані податки, адже банки мають надавати пільги військовому сектору, вказує дослідник.
"Судячи з усього, російська влада найбільше остерігається втрати контролю над інфляційними процесами. Вони, ймовірно, вдадуться до жорсткіших податкових заходів та ускладнення фінансових умов для цивільної економіки, аби звільнити ресурси для військових потреб," - зазначає Клюге у своєму блозі.
Економіст з Чиказького університету Костянтин Сонін стверджує, що Росія вилучає фінанси у бізнесу для підтримки своїх прихильників, які беруть участь у фінансуванні війни.
Сонін пояснює незвичну розбіжність між ставкою центробанку і інфляцією ростом субсидованих кредитів від уряду на підтримку військового виробництва. "Такі субсидії фактично віддають багатство платника податків власникам військових підприємств - посіпакам Путіна", - каже Сонін.
В таких умовах, а також через скорочення робочої сили через міграцію та війну, Кремль не має механізмів для подолання інфляції, маховик якої розкручується, вважає аналітик.
