Співпрацівник та запеклий противник президента. Помер проповідник Фетхуллах Гюлен, щодо якого Ердоган закликав до переслідування.

Ерджеп Ердоган прагнув якнайсуворішого покарання цьому духовному лідеру Туреччини, який був провідником потужного опозиційного руху.

20 жовтня в одній з американських лікарень спокійно пішов з життя 83-річний чоловік. Ця подія залишила слід не лише в США, але й за їх межами.

Фетхуллах Гюлен був як найвірнішим союзником, так і найзапеклішим опонентом президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. У 2016 році Ердоган звинуватив Гюлена в організації спроби перевороту, хоча з 1999 року той мешкає в Сполучених Штатах.

Проте, вплив цієї фізично незміцненої особи виявився настільки значним, що в Туреччині проти неї навіть були розпочаті кримінальні розслідування.

Фетхуллах Гюлен, виходець із сім'ї імама, отримав неформальну духовну освіту та спочатку працював у своїй професії. З часом його діяльність значно розширилася. Він став філософом, поетом та публіцистом, пропонуючи новаторські ідеї. В результаті, він заснував рух "Хізмет", що в перекладі означає "служіння". Основи цієї спільноти продовжують користуватися популярністю серед неортодоксальних мусульман.

● Ісламська спільнота повинна працювати на користь інших спільнот.

● необхідний діалог між конфесіями з "людьми Книги" (християнами, юдеями),

● Освіта та просвітництво є вирішальними чинниками для становлення ісламського суспільства як сучасного та прогресивного.

● Туреччина обов'язково повинна стати частиною Європейського Союзу.

Прогресивні концепції сприяли підвищенню популярності Гюлена на Заході, де його вважали другою найвпливовішою фігурою в Туреччині. На рідній землі він здобув прихильність середнього класу. Саме тому певний час президент Ердоган намагався встановити тісні зв'язки з відомим проповідником, виявляючи йому свою повагу та прихильність. Більше того, у 2022 році завдяки підтримці "гюленістів" Ердоган зміг ще більше зміцнити свої позиції.

Але у липні 2016 року все змінилося. Тоді повстали деякі військові частини, захопили військову техніку, серед якої були танки і літаки, та зажадали відсторонення Ердогана від влади. Сутички з вірними президенту частинами переросли у справжні бої, загинуло понад 259 людей, більш ніж 2 тисячі осіб бури поранені.

Заколот жорстко придушили. Ердоган звинуватив "Хізмет" у підбурюванні до цього повстання. Гюлен категорично відкидав свою причетність. "Я знаю не більш ніж 0,1% цих людей. Я цього не робив", - виправдовувався він. Але офіційна Анкара оголосила "Хізмет" терористичною організацією. Натомість Гюлен припустив, що переворот насправді було інсценовано самим Ердоганом заради закріплення своєї влади.

Після поразки своїх супротивників Ердоган активізував репресивні заходи. Турки, яких хоча б трохи підозрювали у зв'язках з "Хізметом", ризикували втратити свої професійні ліцензії. Це стосувалося різних спеціалістів, таких як вчителі, адвокати та лікарі.

Фетхуллах сформував неофіційну, проте надзвичайно ефективну та впливову спільноту своїх прихильників.

У 2023 році в Туреччині затримали племінника Фетхуллаха Гюлена, Салахаддіна. Організація "Хізмет" мала свої представництва не лише в Туреччині, але й у багатьох країнах Балканського регіону.

Протягом часу, коли Ердоган і Гюлен підтримували дружні стосунки, особи, асоційовані з "Хізмет", змогли зайняти високі позиції в уряді або отримати доступ до конфіденційної інформації.

У 2013 році відбулася велика корупційна криза: прокурори та слідчі висунули звинувачення проти міністрів та інших високопосадовців, які здебільшого вважалися "людьми Ердогана". Ті ж, хто висловлював підозри, асоціювалися з Гюленом. Президент Туреччини без коливань видав ордер на арешт цього проповідника, і з того часу офіційна Анкара неодноразово зверталася до США з проханням про його екстрадицію, проте ці запити залишилися безрезультатними. У зв'язку з цим звинувачення "гюленістів" у спробі перевороту виглядали логічно, навіть якщо їхня участь у трагічних подіях 2016 року не була доведена.

Згідно з інформацією від певних джерел у Росії, у 2016 році саме російська сторона повідомила Ердогана про можливу підготовку державного перевороту.

Президент Туреччини "заплатив" за послугу в грудні 2016 року, коли на виставці в Анкарі офіцер турецької поліції Мевлют Мерт Алтинташ вчинив вбивство російського посла Андрія Карлова. Після цього Алтинташа застрелили, а Ердоган звинуватив у всьому "гюленістів", до яких належав вбивця. У 2017 році Гюлен був позбавлений турецького громадянства.

В останні дні навколо Гюлена точаться численні чутки: за інформацією деяких турецьких медіа, нібито його викрали зі свого житла в Пенсильванії, де він проживає.

Однак ці дані не підтвердилися - Гюлен помер у лікарні.

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан висловив свою думку щодо події, охарактеризувавши Гюлена як главу "потаємної організації". Він підкреслив, що Туреччина залишиться непохитною у боротьбі з тероризмом і зауважив, що повідомлення про його загибель не призведе до втрати пильності.

В Україні, щонайменше одна людина відчує смуток через смерть Фетхуллаха Гюлена — це міністр оборони Рустем Умєров. Згідно з інформацією, опублікованою в Aydinlik, Умєров здобував освіту в одному з навчальних закладів за межами Туреччини, які фінансувалися рухом "Хізмет". Йдеться про спеціалізований ліцей для талановитих учнів. Після його закінчення Рустем проходив стажування в США в рамках програми "Обмін майбутніми лідерами". Немає підтвердження, чи був він прихильником Гюлена, але перед його призначенням на пост міністра оборони турецькі медіа звернули увагу на його навчання в "хізметському" ліцеї. Сам Умєров не заперечує своїх зв'язків з Туреччиною, оскільки з 2022 року активно брав участь у переговорах про звільнення українських військовополонених за посередництва президента Ердогана та високопосадовців Саудівської Аравії.

За активну участь у Стамбульських переговорах він мало не поплатився життям: тоді у нього та у російського олігарха Романа Абрамовича виявили ознаки отруєння. Ще у 2021 році Умєров координував програму Ердогана по будівництву житла у Криму для кримських татар. Призначений на посаду спочатку голови Фонду держмайна, згодом - міністра оборони, Умєров став першим мусульманином в українському уряді, хоча досі ніде й ніколи своїх релігійних поглядів офіційно не декларував.

В Україні мусульманська громада "Хізмет" офіційно існує з 1997 року, коли була зареєстрована в Криму і налічувала всього 10 осіб. Ще до початку війни, у лютому 2020 року, президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з Реджепом Ердоганом порушив питання боротьби з терористичною організацією FETO, яку в Туреччині називають "Хізмет" з 2016 року. Він зазначив, що їхні погляди збігаються, підкресливши, що не йдеться про заборону діяльності організацій, пов'язаних з Гюленом та "Хізметом", які мають певні зв'язки з навчальними закладами в Україні. Тоді, як стверджують, турецька сторона надала українській стороні конкретні імена та назви навчальних установ.

Цікаво, що школи під патронатом "Хізмету" були й у Росії: більшість із них закрили у 2008 році після хвилі перевірок, тоді ж ідеологію "Хізмет" було визнано в країні екстремістською, але деякі станом на 2016 рік ще працювали. Що цікаво - працювали вони на території республіки Татарстан, котра цими днями приймає саміт БРІКС. Отже, саміт відбувається буквально на рештках "гюленістів". Мінімум один високий гість - сам Ердоган - може вважатися таким у певний період життя, бо чув проповіді Гюлена й поділяв його ідеї.